Йов 36

1 І далі Елігу казав:

Y Añadió Eliú, y dijo:

2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.

Espérame un poco, y te enseñaré; porque todavía hablo por Dios.

3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.

Tomaré mi sabiduría de lejos, y daré la justicia a mi hacedor.

4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.

Porque de cierto no son mentira mis palabras; antes se trata contigo con perfecta sabiduría.

5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.

He aquí que Dios es grande, y no aborrece; fuerte es en virtud de corazón.

6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

No dará vida al impío, antes a los humildes dará su derecho.

7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.

No quitará sus ojos del justo; antes bien con los reyes los pondrá en silla para siempre, y serán ensalzados.

8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,

Y si estuvieren presos en grillos, y cautivos en las cuerdas de la bajeza,

9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

él les anunciará la obra de ellos, y que sus rebeliones prevalecieron.

10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.

Y despierta el oído de ellos para castigo, y les dice que se conviertan de la iniquidad.

11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.

Si oyeren, y le sirvieren, acabarán sus días en bien, y sus años en deleites.

12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.

Mas si no oyeren, serán pasados a cuchillo, y perecerán sin sabiduría.

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

Pero los hipócritas de corazón lo irritarán más, y no clamarán cuando él los atare.

14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.

Fallecerá el alma de ellos en su juventud, y su vida entre los fornicarios.

15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.

Al pobre librará de su pobreza, y en la aflicción despertará su oído.

16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.

Asimismo te apartaría de la boca de la angustia a lugar espacioso, libre de todo apuro; y te asentará mesa llena de grosura.

17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.

Mas tú has llenado el juicio del impío, contra la justicia y el juicio que lo sustentan todo.

18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.

Por lo cual de temer es que no te quite con golpe, el cual no puedas apartar de ti con gran rescate.

19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?

¿Por ventura estimará él tus riquezas, ni del oro, ni de todas las fuerzas de la potencia?

20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.

No anheles la noche, en la cual él corta los pueblos de su lugar.

21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.

Guárdate, no mires a la iniquidad; teniéndola por mejor que la pobreza.

22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?

He aquí que Dios es excelso con su potencia; ¿qué enseñador semejante a él?

23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“

¿Quién le ha prescrito su camino? ¿Y quién le dirá: Iniquidad has hecho?

24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Acuérdate de engrandecer su obra, la cual contemplan los hombres.

25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.

La cual vieron todos los hombres; y el hombre la ve de lejos.

26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!

He aquí, Dios es grande, y nosotros no le conocemos; ni se puede rastrear el número de sus años.

27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,

Porque él detiene las goteras de las aguas, cuando la lluvia se derrama de su vapor;

28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.

cuando gotean de las nubes, gotean sobre los hombres en abundancia.

29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?

¿Si entenderá también los extendimientos de las nubes, y los bramidos de su tienda?

30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,

He aquí que sobre él sobre extiende su luz, y cubrió las raíces del mar.

31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.

Con ellas castiga a los pueblos, y da comida a la multitud.

32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.

Con las nubes encubre la luz, y les manda que vayan contra ella.

33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.

La una da nuevas de la otra; la una adquiere ira contra la que viene.