Йов 36

1 І далі Елігу казав:

ויסף אליהוא ויאמר

2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.

כתר-לי זעיר ואחוך כי עוד לאלוה מלים

3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.

אשא דעי למרחוק ולפעלי אתן-צדק

4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.

כי-אמנם לא-שקר מלי תמים דעות עמך

5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.

הן-אל כביר ולא ימאס כביר כח לב

6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

לא-יחיה רשע ומשפט עניים יתן

7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.

לא-יגרע מצדיק עיניו ואת-מלכים לכסא וישיבם לנצח ויגבהו

8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,

ואם-אסורים בזקים ילכדון בחבלי-עני

9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

ויגד להם פעלם ופשעיהם כי יתגברו

10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.

ויגל אזנם למוסר ויאמר כי-ישובון מאון

11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.

אם-ישמעו ויעבדו יכלו ימיהם בטוב ושניהם בנעימים

12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.

ואם-לא ישמעו בשלח יעברו ויגועו בבלי-דעת

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

וחנפי-לב ישימו אף לא ישועו כי אסרם

14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.

תמת בנער נפשם וחיתם בקדשים

15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.

יחלץ עני בעניו ויגל בלחץ אזנם

16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.

ואף הסיתך מפי-צר-- רחב לא-מוצק תחתיה ונחת שלחנך מלא דשן

17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.

ודין-רשע מלאת דין ומשפט יתמכו

18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.

כי-חמה פן-יסיתך בספק ורב-כפר אל-יטך

19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?

היערך שועך לא בצר וכל מאמצי-כח

20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.

אל-תשאף הלילה-- לעלות עמים תחתם

21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.

השמר אל-תפן אל-און כי-על-זה בחרת מעני

22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?

הן-אל ישגיב בכחו מי כמהו מורה

23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“

מי-פקד עליו דרכו ומי-אמר פעלת עולה

24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

זכר כי-תשגיא פעלו-- אשר שררו אנשים

25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.

כל-אדם חזו-בו אנוש יביט מרחוק

26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!

הן-אל שגיא ולא נדע מספר שניו ולא-חקר

27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,

כי יגרע נטפי-מים יזקו מטר לאדו

28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.

אשר-יזלו שחקים ירעפו עלי אדם רב

29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?

אף אם-יבין מפרשי-עב תשאות סכתו

30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,

הן-פרש עליו אורו ושרשי הים כסה

31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.

כי-בם ידין עמים יתן-אכל למכביר

32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.

על-כפים כסה-אור ויצו עליה במפגיע

33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.

יגיד עליו רעו מקנה אף על-עולה