Йов 36

1 І далі Елігу казав:

Eliyou pran pale ankò, li di konsa:

2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.

-Pran yon ti pasyans. Kite m' fè yon ti pale ankò, paske m' poko fin di sa m' gen pou m' di pou pran defans Bondye.

3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.

Mwen pral sèvi ak tou sa mwen konnen pou m' moutre ou se Bondye ki kreye m' lan ki gen rezon.

4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.

Mwen p'ap bay manti nan sa m'ap di la a. Se yon nonm ki gen anpil konesans k'ap pale avè ou la a.

5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.

Bondye gen pouvwa. Li pa meprize pesonn. Pa gen anyen li pa konprann.

6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

Li p'ap kite mechan yo viv lontan. Li toujou aji ak pòv yo san patipri.

7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.

Li defann kòz moun ki mache dwat yo. Li mete yo chèf pou yo gouvènen tankou wa. Toutan tout moun ap pale byen pou yo.

8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,

Men, si Bondye mete yo nan chenn, si lafliksyon makònen nan tout kò yo,

9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

Bondye va louvri je yo pou yo ka wè tou sa y'ap fè a. Li moutre yo se lògèy k'ap fè yo fè peche.

10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.

Li pale nan zòrèy yo pou avèti yo. Li mande yo pou yo sispann fè sa ki mal.

11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.

Si yo koute Bondye, si yo soumèt devan li, y'a viv rès lavi yo nan kè kontan ak nan plezi.

12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.

Si se pa sa, y'ap rete konsa y'ap mouri. Y'ap desann kote mò yo ye a san yo pa konnen.

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

Men, mechan yo ap fè tèt di. Yo fache pi rèd. Yo te mèt anba kou, yo p'ap mande sekou.

14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.

Yo jenn gason toujou, yo gen tan mouri. Yo t'ap mennen yon lavi dezòd.

15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.

Men, Bondye pran soufrans lan, li sèvi avè l' pou li moutre lèzòm anpil bagay. Se lè yo anba tray, li louvri lespri yo.

16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.

Ou menm tou, Bondye vle wete ou nan gwo lapenn sa a, pou ou ka rive gen jwisans san moun pa chache ou kont. Te gen yon lè tab ou te chaje ak bon manje.

17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.

Lè sa a, ou te fè menm lide ak mechan yo. Koulye a, yo pral pini ou jan ou merite l' la.

18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.

Veye zo ou! Pa kite richès vire tèt ou ankò! Pa kite yo achte ou ak lajan osinon ak gwo kado!

19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?

Se pou ou jije tout moun, rich kou pòv, gwonèg la tankou nèg fèb la.

20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.

Pa kraze moun ki pa anyen pou ou pou mete fanmi ou nan plas yo.

21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.

Atansyon pou ou pa fè sa ki mal. Se pou sa menm w'ap soufri konsa.

22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?

Gade jan Bondye gen anpil pouvwa. Pa gen pi gran mèt pase l'.

23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“

Pesonn pa ka di Bondye sa pou l' fè. Pesonn pa ka di l' sa l' fè a mal.

24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Se pou ou fè lwanj travay li pito, tankou tout moun toujou fè l' la.

25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.

Se bèl bagay pou tout moun wè. Yo rete byen lwen, y'ap gade.

26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!

Wi. Nou p'ap janm ka fin konprann jan Bondye gen pouvwa! Nou p'ap janm ka fin konnen depi kilè Bondye la.

27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,

Se li menm ki rale dlo sou latè, ki fè l' tounen vapè nan nwaj yo pou bay lapli.

28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.

Lèfini, li kite lapli soti nan syèl la tonbe sou tout moun sou latè.

29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?

Pesonn pa konnen ki jan nwaj yo fè deplase, ki jan loraj fè gwonde nan syèl kote Bondye rete a.

30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,

Li kouvri syèl la ak nwaj yo. Li kouvri tout tèt mòn yo.

31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.

Se konsa li bay pèp la manje. Li ba yo manje an kantite.

32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.

Li kenbe zèklè yo nan pla men li. Li bay lòd pou loraj tonbe kote li menm li vize a.

33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.

Loraj la anonse move tan. Ata bèt yo santi move tan an ap vini.