Йов 35

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

Et Elihu reprit et dit:

2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

Crois-tu avoir une juste raison, penses-tu être fondé en droit devant Dieu,

3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“

quand tu dis: A quoi bon? Qu'y gagné-je plus qu'à pécher?

4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

Je veux te faire une réponse, et à tes amis avec toi.

5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.

Regarde les Cieux! et vois!… Contemple les airs!… ils sont plus hauts que toi!

6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?

En péchant, qu'est-ce que tu Lui fais? Par mille péchés comment Lui nuirais-tu?

7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

En étant juste, que Lui procures-tu? ou que recevrait-Il de la main?

8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

C'est à l'homme, comme à toi, que le péché nuit, et à l'enfant de l'homme, que profite ta justice.

9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.

Oui, de grandes oppressions font pousser des cris, et l'on se plaint des violences de plusieurs;

10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

mais nul ne demande: « Où est Dieu, mon créateur, qui dans les jours sombres sait donner des joies,

11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

qui nous a mieux dotés que les bêtes des champs, et nous a faits plus sages que les oiseaux des Cieux? »

12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.

Sans doute ils réclament; mais Dieu ne répond pas à l'orgueil des impies.

13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.

Non! c'est en vain! Dieu n'exauce pas, et le Tout-puissant n'a point égard à ces cris.

14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!

Combien toi, tu seras moins écouté, si tu dis que tu peux parvenir à le voir! La cause est sous ses yeux! mets en lui ton espoir!

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,

Mais parce que sa colère ne punit pas à ton gré, le crime, selon toi, lui importe fort peu;

16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

et Job ouvre la bouche pour de vains discours, et entasse des propos dénués de raison.