Йов 28

1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,

Hubaal lacagtu waxay leedahay god laga qodo, Oo dahabkuna wuxuu leeyahay meel lagu safeeyo.

2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.

Birta waxaa laga soo bixiyaa ciidda, Oo naxaastana waxaa laga dhalaaliyaa dhagaxa.

3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:

Dadku gudcurkuu dhammeeyaa, Oo tan iyo soohdinta ugu shishaysana waxay baadhaan Dhagaxyada ku jira gudcurka qarada leh iyo hooska dhimashada.

4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.

Isagu god dheer ayuu ka qodaa meel ka fog meesha dadku deggan yahay. Iyaga waxaa illooba qofka ag mara; Oo waxay ka laallaadaan meel dadka ka fog, oo hor iyo dib bay u ruxmadaan.

5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,

Cuntadu dhulkay ka soo baxdaa, Oo dhankiisa hoosena wuu rogmadaa sida wax dabku rogo oo kale.

6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.

Dhagaxyadiisu waa meeshii dhagaxyo safayr ah, Wuxuuna leeyahay dahab boodh ah.

7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,

Wadiiqadaas haadka adagu ma yaqaan, Oo gorgorka ishiisuna ma ay arag,

8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.

Bahallada kibirka lahu kuma ay joogsan, Oo libaaxa cadhaysanina ma uu ag marin.

9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,

Isagu gacantiisuu soo fidiyaa oo wuxuu saaraa dhagaxa adag, Oo buurahana wuu afgembiyaa oo xididdaduu ku rujiyaa.

10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Dhagaxyada dhexdooda wuxuu ka jeexaa keliyo, Oo ishiisuna wax kasta oo qaali ah way aragtaa.

11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.

Wuxuu xidhaa durdurrada si ayan u dareerin, Oo waxa qarsoonna wuxuu u soo bannaan bixiyaa iftiinka.

12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?

Laakiinse waa xaggee meesha xigmadda laga helaa? Oo waxgarashada meesheeduse waa xaggee?

13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.

Dadku qiimaheeda ma yaqaan, Oo kuwa nool dalkoodana lagama helo.

14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“

Moolku wuxuu leeyahay, Iguma jirto, Badduna waxay leedahay, Aniga ilama jirto.

15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

Dahab laguma heli karo, Lacagna looma miisaamo.

16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.

Laguma qiimayn karo dahabka Oofir, Ama dhagaxa qaaliga ah oo onika la yidhaahdo ama xataa dhagaxa safayr la yidhaahdo.

17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.

Dahab iyo madarad toona uma qalmi karaan, Oo beddelkeeduna ma noqon karo jawhar laga sameeyo dahab saafi ah.

18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!

Waxba lagama sheegi doono dhagax cas oo raamood la yidhaahdo, amase madarad, Hubaal xigmadda qiimaheedu waa ka sii sarreeyaa luul.

19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.

Dhagaxa tobasiyos la yidhaahdo ee Itoobiya ka yimaadana uma qalmi doono, Oo xataa dahab saafi ahna laguma qiimayn doono.

20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?

Haddaba xigmaddu xaggee bay ka timaadaa? Oo waxgarashada meesheeduse waa xaggee?

21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.

Maxaa yeelay, way ka qarsoon tahay kuwa nool indhahooda, Oo haadka hawadana waa laga deday.

22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Halligaadda iyo Dhimashadu waxay leeyihiin, Dhegahayaga ayaannu warkeeda ku maqalnay.

23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Ilaah ayaa jidkeeda garanaya, Oo isagaa meesheeda yaqaan.

24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.

Waayo, isagu wuxuu fiiriyaa dunida darfaheeda, Oo wuxuu u jeedaa inta samada ka hoosaysa oo dhan,

25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,

Markuu dabaysha miisaamo, Oo uu biyahana qiyaaso.

26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,

Markuu roobka qaynuun u sameeyey, Oo uu hillaaca onkodkana jid u sameeyey,

27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Ayuu arkay, oo ka hadlay, Oo intuu adkeeyey ayuu weliba baadhay.

28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“

Oo wuxuu dadka ku yidhi, Bal eega, Sayidka ka cabsashadiisa ayaa xigmad ah, Oo in sharka laga fogaadona waa waxgarasho.