Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Y respondió Zofar naamatita, y dijo:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Por cierto mis pensamientos me hacen responder, y por tanto me apresuro.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
La reprensión de mi censura he oído, y me hace responder el espíritu de mi inteligencia.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
¿No sabes esto que fue siempre, desde el tiempo que fue puesto el hombre sobre la tierra,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
que la alegría de los impíos es breve, y el gozo del hipócrita por un momento?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Si subiere su altura hasta el cielo, y su cabeza tocare en las nubes,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
con su mismo estiércol perecerá para siempre; los que le hubieren visto, dirán: ¿Qué es de él?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Como sueño volará, y no será hallado; y se disipará como visión nocturna.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
El ojo que le habrá visto, nunca más le vera; ni su lugar le echará más de ver.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Sus hijos pobres andarán rogando; y sus manos devolverán lo que él robó.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Sus huesos están llenos de los pecados de su juventud, y con él serán sepultados en el polvo.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Si el mal se endulzó en su boca, si lo ocultaba debajo de su lengua;
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
si le parecía bien, y no lo dejaba, sino que lo detenía entre su paladar;
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
su comida se mudará en sus entrañas, hiel de áspides será dentro de él.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Comió haciendas, mas las vomitará; de su vientre las sacará Dios.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Veneno de áspides chupará; lo matará lengua de víbora.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
No verá los arroyos, las riberas de los ríos de miel y de manteca.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
Restituirá el trabajo ajeno conforme a la hacienda que tomó; y no tragará, ni gozará.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Por cuanto quebrantó y desamparó a los pobres, robó casas, y no las edificó;
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
por tanto, no sentirá él sosiego en su vientre, ni escapará con su codicia.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
No quedó nada que no comiese; por tanto su bien no será durable.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Cuando fuere lleno su bastimento, tendrá angustia; las manos todas de los malvados vendrán sobre él.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Cuando se pusiere a llenar su vientre, Dios enviará sobre él el furor de su ira, y la hará llover sobre él y sobre su comida.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Huirá de las armas de hierro, y el arco de acero le atravesará.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Desenvainará y sacará saeta de su aljaba, y relumbrante pasará por su hiel; sobre él vendrán terrores.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Todas tinieblas están guardadas para sus secretos; fuego no soplado lo devorará; su sucesor será quebrantado en su tienda.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Los cielos descubrirán su iniquidad, y la tierra se levantará contra él.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Los renuevos de su casa serán trasportados; serán derramados en el día de su furor.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Esta es la parte que Dios apareja al hombre impío, y la heredad que Dios le señala por su palabra.
