Йов 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

나아마 사람 소발이 대답하여 가로되

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

그러므로 내 생각이 내게 대답하나니 이는 내 중심이 초급함이니라

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

내가 나를 부끄럽게 하는 책망을 들었으므로 나의 슬기로운 마음이 내게 대답하는구나

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

네가 알지 못하느냐 예로부터 사람이 이 세상에 있어 옴으로

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

악인의 이기는 자랑도 잠시요 사곡한 자의 즐거움도 잠간이니라

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

그 높기가 하늘에 닿고 그 머리가 구름에 미칠지라도

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

자기의 똥처럼 영원히 망할 것이라 그를 본 자가 이르기를 그가 어디 있느냐 하리라

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

그는 꿈 같이 지나가니 다시 찾을 수 없을 것이요 밤에 보이던 환상처럼 쫓겨가리니

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

그를 본 눈이 다시 그를 보지 못할 것이요 그의 처소도 다시 그를 보지 못할 것이며

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

그의 자녀들이 가난한 자에게 은혜를 구하겠고 그도 얻은 재물을 자기 손으로 도로 줄 것이며

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

그 기골이 청년 같이 강장하나 그 기세가 그와 함께 흙에 누우리라

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

그는 비록 악을 달게 여겨 혀 밑에 감추며

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

아껴서 버리지 아니하고 입에 물고 있을지라도

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

그 식물이 창자 속에서 변하며 뱃속에서 독사의 쓸개가 되느니라

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

그가 재물을 삼켰을지라도 다시 토할 것은 하나님이 그 배에서 도로 나오게 하심이니

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

그가 독사의 독을 빨며 뱀의 혀에 죽을 것이라

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

그는 강 곧 꿀과 엉긴 젖이 흐르는 강을 보지 못할 것이요

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

수고하여 얻은 것을 도로 주고 삼키지 못할 것이며 매매하여 얻은 재물로 즐거워하지 못하리니

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

이는 그가 가난한 자를 학대하고 버림이요 자기가 세우지 않은 집을 빼앗음이니라

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

그는 마음에 족한 줄을 알지 못하니 그 기뻐하는 것을 하나도 보존치 못하겠고

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

남긴 것이 없이 몰수히 먹으니 그런즉 그 형통함이 오래지 못할 것이라

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

풍족할 때에도 곤액이 이르리니 모든 고통하는 자의 손이 그에게 닿으리라

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

그가 배를 불리려 할 때에 하나님이 맹렬한 진노를 내리시리니 밥 먹을 때에 그의 위에 비같이 쏟으시리라

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

그가 철병기를 피할 때에는 놋활이 쏘아 꿸 것이요

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

몸에서 그 살을 빼어 낸즉 번쩍번쩍하는 촉이 그 쓸개에서 나오고 큰 두려움이 그에게 임하느니라

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

모든 캄캄한 것이 그의 보물을 위하여 쌓이고 사람이 피우지 않은 불이 그를 멸하며 그 장막에 남은 것을 사르리라

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

하늘이 그의 죄악을 드러낼 것이요 땅이 일어나 그를 칠 것인즉

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

그 가산이 패하여 하나님의 진노하시는 날에 흘러가리니

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

이는 악인이 하나님께 받을 분깃이요 하나님이 그에게 정하신 산업이니라