Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
Mi aliento está corrompido, mis días son cortados, y me está aparejado el sepulcro.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Ya no hay conmigo sino escarnecedores, en cuyas amarguras se detienen mis ojos.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Pon ahora, dame fianzas contigo; ¿quién tocará ahora mi mano?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Porque a éstos has tú escondido su corazón de entendimiento; por tanto, no los ensalzarás.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
El que denuncia lisonjas a su prójimo, los ojos de sus hijos desfallezcan.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
El me ha puesto por parábola de pueblos, y delante de ellos he sido como tamboril.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
Y mis ojos se oscurecieron de desabrimiento, y todos mis pensamientos han sido como sombra.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Los rectos se maravillarán de esto, y el inocente se despertará contra el hipócrita.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
El justo retendrá su carrera, y el limpio de manos aumentará la fuerza.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Pero volved todos vosotros, y venid ahora, que no hallaré entre vosotros sabio.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Mis días se pasaron, y mis pensamientos fueron arrancados, los designios de mi corazón.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Me pusieron la noche por día, y la luz se acorta delante de las tinieblas.
Si yo espero, el sepulcro es mi casa; en las tinieblas hice mi cama. (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
A la huesa tengo dicho: Mi padre eres tú; a los gusanos: Mi madre y mi hermano.
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
¿Dónde pues estará ahora mi esperanza? Y mi esperanza ¿quién la verá?
