Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Forsothe Eliphat Themanytes answeride, and seide,
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Whether a wise man schal answere, as spekynge ayens the wynd, and schal fille his stomac with brennyng, `that is, ire?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
For thou repreuest hym bi wordis, which is not lijk thee, and thou spekist that, that spedith not to thee.
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
As myche as is in thee, thou hast avoidid drede; and thou hast take awey preyeris bifor God.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
For wickidnesse hath tauyt thi mouth, and thou suest the tunge of blasfemeris.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Thi tunge, and not Y, schal condempne thee, and thi lippis schulen answere thee.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Whether thou art borun the firste man, and art formed bifor alle little hillis?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Whether thou herdist the counsel of God, and his wisdom is lower than thou?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
What thing knowist thou, whiche we knowen not? What thing vndurstondist thou, whiche we witen not?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Bothe wise men and elde, myche eldre than thi fadris, ben among vs.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Whether it is greet, that God coumforte thee? But thi schrewid wordis forbeden this.
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
What reisith thin herte thee, and thou as thenkynge grete thingis hast iyen astonyed?
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
What bolneth thi spirit ayens God, that thou brynge forth of thi mouth siche wordis?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
What is a man, that he be with out wem, and that he borun of a womman appere iust?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Lo! noon among hise seyntis is vnchaungable, and heuenes ben not cleene in his siyt.
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
How myche more a man abhomynable and vnprofitable, that drynkith wickidnesse as water?
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
I schal schewe to thee, here thou me; Y schal telle to thee that, that Y siy.
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
Wise men knoulechen, and hiden not her fadris.
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
To whiche aloone the erthe is youun, and an alien schal not passe bi hem.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
A wickid man is proud in alle hise daies; and the noumbre of hise yeeris and of his tirauntrie is vncerteyn.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
The sown of drede is euere in hise eeris, and whanne pees is, he supposith euere tresouns.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
He bileueth not that he may turne ayen fro derknessis to liyt; and biholdith aboute on ech side a swerd.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Whanne he stirith hym to seke breed, he woot, that the dai of derknessis is maad redi in his hond.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Tribulacioun schal make hym aferd, and angwisch schal cumpas hym, as a kyng which is maad redi to batel.
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
For he helde forth his hond ayens God, and he was maad strong ayens Almyyti God.
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
He ran with neck reisid ayens God, and he was armed with fat nol.
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Fatnesse, that is, pride `comyng forth of temporal aboundaunce, hilide his face, `that is, the knowyng of vndurstondyng, and outward fatnesse hangith doun of his sidis.
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
He schal dwelle in desolat citees, and in deseert, `ethir forsakun, housis, that ben turned in to biriels.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
He schal not be maad riche, nether his catel schal dwelle stidefastli; nether he schal sende his roote in the erthe,
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
nether he schal go awei fro derknessis. Flawme schal make drie hise braunchis, and he schal be takun a wey bi the spirit of his mouth.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Bileue he not veynli disseyued bi errour, that he schal be ayenbouyt bi ony prijs.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Bifor that hise daies ben fillid, he schal perische, and hise hondis schulen wexe drye;
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
he schal be hirt as a vyne in the firste flour of his grape, and as an olyue tre castinge awei his flour.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
For the gaderyng togidere of an ipocrite is bareyn, and fier schal deuoure the tabernaclis of hem, that taken yiftis wilfuli.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
He conseyuede sorewe, and childide wickidnesse, and his wombe makith redi tretcheries.
