Йов 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

Indro, izany rehetra izany efa hitan’ ny masoko, ary efa ren’ ny sofiko ka fantany.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

Izay fantatrareo dia mba fantatro koa; Tsy latsaka noho ianareo aho tsy akory.

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

Kanefa raha izaho, dia ny Tsitoha no tiako hitenenana, ary Andriamanitra no iriko handaharan-teny.

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

Fa ianareo kosa dia mpamoron-dainga; Dokotera tsy mahomby ianareo rehetra,

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

Enga anie ka hangina mihitsy ianareo, dia ho fahendrenareo izany!

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

Masìna ianareo, henoy ny anatro, ary tandremo izay alahatry ny molotro.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

Hanao teny tsy marina ho enti-manamarina an’ Andriamanitra va ianareo? Hiteny fitaka ho Azy va ianareo?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Hiangatra ho Azy va ianareo? Handaha-teny ho an’ Andriamanitra va ianareo

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

Ho tsara aminareo va, raha mandinika anareo Izy? Na ho azonareo fitahina hoatra ny famitaka zanak’ olombelona va Izy?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

Hanameloka anareo mihitsy Izy, Raha miangatra mangingina ianareo.

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

Tsy hampahatahotra anareo va ny fahalehibiazany? Ary tsy hitsatoka aminareo va ny fahatahorana avy aminy?

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

Ireo teny tononinareo ireo dia ohabolana lavenona foana, ary manda fotaka ihany ny mandanareo.

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

Mangìna, ka mialà amiko ianareo, mba hitenenako; Fa aoka hanjo ahy ihany izay hanjo ahy.

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

Nahoana no hitondra ny nofoko amin’ ny nifiko aho? Tsia, fa manao ny aiko tsy ho zavatra aho.

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

Na dia hamono ahy aza Izy, mbola hanantena Azy ihany aho; Kanefa hanamarina ny lalako eo anatrehany aho.

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

Ary izao no ho famonjena ahy: Ny mpihatsaravelatsihy tsy sahy mankeo anatrehany.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

Mihainoa dia mihainoa ny teniko, ary aoka ho ren’ ny sofinareo ny filazàko.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

Indro, fa efa voatoriko ny adiko; Fantatro fa hanan-drariny aho.

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

Iza no hahazo hifandahatra amiko? Fa raha izany, dia hangina aho ka hiala aina.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

Izao zavatra roa loha izao ihany no aza mba atao amiko, dia tsy hiery Anao aho;

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

Esory hanalavitra ahy ny tananao, ary aoka tsy hampahatsiravina ahy fampitahoranao.

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

Dia miantsoa, fa izaho hamaly; Na aoka hiteny aho, ka valio aho.

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

Firy ary ny heloko sy ny fahotako? Mba ampahalalao izay fiodinako sy fahotako aho.

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

Nahoana no manafina ny tavanao Hianao, ka manao ahy ho fahavalonao?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

Moa izay ravin-kazo indaosin’ ny rivotra avy va no ampitahorinao? Ary izay vodivary maina avy va no enjehinao?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

Fa zava-mangidy no tendrenao hamely ahy, ka ampanodiavinao ahy, ny heloky ny fahatanorako;

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

Dia mampiditra ny tongotro eo amin’ ny boloky hazo Hianao ary mitsikilo ny diako rehetra; Ny hodiavin’ ny tongotro dia feranao.

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

Dia izaho ity izay mihalevona tahaka ny zavatra hanin’ ny fositra, eny, tahaka ny fitafiana lanin’ ny kalalao.