Єремія 42

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

Pea naʻe haʻu ʻo ofi ʻae houʻeikitau kotoa pē, mo Sohanani ko e foha ʻo Kalia, pea mo Seasania ko e foha ʻo Hosaia, pea mo e kakai kotoa pē mei he iiki ʻo aʻu ki he lalahi,

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

Pea naʻa nau lea kia Selemaia ko e palōfita, “ʻOku mau kole kiate koe, tuku ke lelei ʻi ho ʻao ʻemau kole, pea hūfia ʻakimautolu kia Sihova ko ho ʻOtua, koeʻuhi ko kimautolu kotoa pē ʻoku toe; (he ko e toenga tokosiʻi ʻakimautolu ʻoe tokolahi, ʻo hangē ko ia ʻoku ke mamata ki ai: )

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

Koeʻuhi ke fakahā kiate kimautolu ʻe Sihova ko ho ʻOtua ʻae hala te mau ʻalu ai, pea mo e meʻa te mau fai.”

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

Pea pehē ʻe Selemaia, “Ko e palōfita kiate kinautolu, kuo u fanongo kiate kimoutolu; vakai, te u lotu kia Sihova ko homou ʻOtua ʻo hangē ko hoʻomou ngaahi lea; pea ʻe hoko ʻo pehē, ko e meʻa kotoa pē ʻe tali ai ʻe Sihova kiate kimoutolu, te u fakahā ia kiate kimoutolu; ʻe ʻikai te u taʻofi ha meʻa meiate kimoutolu.”

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

Pea naʻa nau toki pehē kia Selemaia, “Ke ʻiate kitautolu ʻa Sihova ko e fakamoʻoni angatonu mo moʻoni, kapau ʻe ʻikai te mau fai ʻo hangē ko e ngaahi meʻa kotoa pē ʻaia ʻe fekau ai koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua kiate kimautolu.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

Kapau ʻoku lelei ia pe kovi, te mau talangofua ki he leʻo ʻo Sihova ko hotau ʻOtua, ʻaia ʻoku mau fekau koe ki ai; koeʻuhi ke lelei ia kiate kimautolu, ʻoka mau ka talangofua ki he leʻo ʻo Sihova ko hotau ʻOtua.”

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

Pea naʻe hoko ʻo pehē ʻi he hili ʻae ʻaho ʻe hongofulu, naʻe hoko mai ʻae folofola ʻa Sihova kia Selemaia.

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

Pea ne ui kia Sohanani ko e foha ʻo Kalia, mo e houʻeikitau kotoa pē naʻe ʻiate ia, pea mo e kakai kotoa pē ʻo fai mei he iiki ʻo aʻu ki he lalahi,

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

Pea ne pehē kiate kinautolu, “ʻOku pehē mai ʻa Sihova, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ʻaia naʻa mou fekau au ki ai ke ʻatu hoʻomou kole ʻi hono ʻao;

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

‘Kapau ʻoku mou loto ke nofo ʻi he fonua ni te u langa ʻakimoutolu pea ʻe ʻikai veteki hifo ʻakimoutolu, te u tō ʻakimoutolu pea ʻe ʻikai taʻaki hake ʻakimoutolu: he ʻoku ou fakatomala ʻi he kovi kuo u fai kiate kimoutolu.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

Pea ʻoua naʻa manavahē ki he tuʻi ʻo Papilone, ʻaia ʻoku mou manavahē ki ai;’ ʻoku pehē ʻe Sihova, ‘ʻOua naʻa manavahē kiate ia: he ʻoku ou ʻiate kimoutolu ke fakamoʻui ʻakimoutolu, pea ke fakahaofi ʻakimoutolu mei hono nima.

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

Pea te u fakahā ʻeku ngaahi ʻaloʻofa kiate kimoutolu, koeʻuhi ke ne ʻofa kiate kimoutolu, pea pule kiate kimoutolu ke mou liliu ki homou fonua.

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

“‘Pea kapau te mou lea ʻo pehē, “ʻE ʻikai te mau nofo ʻi he fonua ni,” pe fai talangofua ki he leʻo ʻo Sihova ko homou ʻOtua.

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

‌ʻO lea pehē, ‘ʻE ʻikai; ka te mau ʻalu ki he fonua ko ʻIsipite, pea ʻe ʻikai te mau mamata ai ki he tau, pe fanongo ki he meʻalea, pe fiekaia, pea te mau nofo ʻi ai:”’

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

Pea ko ia mou fanongo ni ki he folofola ʻa Sihova, ʻakimoutolu ʻae toenga ʻo Siuta; ʻoku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli; ‘Kapau, ʻoku pau ke hanga atu homou mata ke ʻalu ki ʻIsipite, pea ʻāunofo ʻi ai;

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

Pea ʻe hoko ʻo pehē, ko e heletā ʻaia naʻa mou manavahē ki ai, te ne tuli ʻo maʻu ʻakimoutolu ʻi he fonua ko ʻIsipite, pea mo e honge, ʻaia naʻa mou manavahē ki ai, te ne muimui ʻo ofi kiate kimoutolu ʻi ʻIsipite, pea te mou mate ʻi ai.

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

Pea ʻe hoko ʻo pehē ki he kau tangata kotoa pē, ʻe fakahangatonu honau mata ke ʻalu ki ʻIsipite ke ʻāunofo ki ai; te nau mate ʻi he heletā, mo e honge, pea mo e mahaki fakaʻauha: pea ʻe ʻikai toe ha tokotaha ʻiate kinautolu, pe hao mei he kovi ʻaia te u fakahoko kiate kinautolu.’

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

He ʻoku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli; ‘ʻO hangē kuo lilingi ʻeku tuputāmaki mo hoku houhau ki he kakai ʻo Selūsalema; ʻe pehē hono lilingi atu ʻa hoku houhau kiate kimoutolu, ʻoka mou ka ʻalu ki ʻIsipite: pea te mou hoko ko e fehiʻanekina, mo e meʻa fakaofo, mo e fakamalaʻia, pea mo e ongoongo kovi; pea ʻe ʻikai te mou toe mamata ki he potu ni.’

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

“Kuo folofola ʻe Sihova kiate kimoutolu ʻo pehē, ʻakimoutolu ʻae toenga kakai ʻo Siuta; “ʻOua naʻa mou ʻalu ki ʻIsipite: ka mou ʻilo fakapapau kuo u akonaki kiate kimoutolu ʻi he ʻaho ni.

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

He naʻa mou fai kākā ʻi homou loto, ʻi hoʻomou fekau au kia Sihova ko homou ʻOtua, ʻo pehē, ‘Hūfia ʻakimautolu kia Sihova ko hotau ʻOtua; pea hangē ko e meʻa kotoa pē ʻoku folofola ʻaki ʻe Sihova ko hotau ʻOtua, ko ia ʻe fakahā kiate kimautolu, pea te mau fai ia.’

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

Pea kuo u fakahā ia kiate kimoutolu ʻi he ʻaho ni; ka ʻoku ʻikai te mou talangofua ki he leʻo ʻo Sihova ko homou ʻOtua, ʻi ha meʻa ʻe taha ʻaia kuo ne fekau ai au kiate kimoutolu.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

Pea ko ia mou ʻilo fakapapau, te mou mate ʻi he heletā, mo e honge, pea mo e mahaki fakaʻauha, ʻi he potu ʻaia ʻoku mou holi ke ʻalu ʻo ʻāunofo ai.”