Ісая 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

משא גיא חזיון מה לך אפוא כי עלית כלך לגגות

2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

תשאות מלאה עיר הומיה--קריה עליזה חלליך לא חללי חרב ולא מתי מלחמה

3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

כל קציניך נדדו יחד מקשת אסרו כל נמצאיך אסרו יחדו מרחוק ברחו

4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

על כן אמרתי שעו מני אמרר בבכי אל תאיצו לנחמני על שד בת עמי

5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

כי יום מהומה ומבוסה ומבוכה לאדני יהוה צבאות--בגי חזיון מקרקר קר ושוע אל ההר

6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

ועילם נשא אשפה ברכב אדם פרשים וקיר ערה מגן

7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

ויהי מבחר עמקיך מלאו רכב והפרשים שת שתו השערה

8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

ויגל את מסך יהודה ותבט ביום ההוא אל נשק בית היער

9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

ואת בקיעי עיר דוד ראיתם כי רבו ותקבצו את מי הברכה התחתונה

10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

ואת בתי ירושלם ספרתם ותתצו הבתים לבצר החומה

11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

ומקוה עשיתם בין החמתים למי הברכה הישנה ולא הבטתם אל עשיה ויצרה מרחוק לא ראיתם

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

ויקרא אדני יהוה צבאות--ביום ההוא לבכי ולמספד ולקרחה ולחגר שק

13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

והנה ששון ושמחה הרג בקר ושחט צאן אכל בשר ושתות יין אכול ושתו כי מחר נמות

14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

ונגלה באזני יהוה צבאות אם יכפר העון הזה לכם עד תמתון אמר אדני יהוה צבאות

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

כה אמר אדני יהוה צבאות לך בא אל הסכן הזה על שבנא אשר על הבית

16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

מה לך פה ומי לך פה כי חצבת לך פה קבר חצבי מרום קברו חקקי בסלע משכן לו

17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

הנה יהוה מטלטלך טלטלה גבר ועטך עטה

18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

צנוף יצנפך צנפה כדור אל ארץ רחבת ידים שמה תמות ושמה מרכבות כבודך--קלון בית אדניך

19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

והדפתיך ממצבך וממעמדך יהרסך

20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

והיה ביום ההוא וקראתי לעבדי לאליקים בן חלקיהו

21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

והלבשתיו כתנתך ואבנטך אחזקנו וממשלתך אתן בידו והיה לאב ליושב ירושלם ולבית יהודה

22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

ונתתי מפתח בית דוד על שכמו ופתח ואין סגר וסגר ואין פתח

23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

ותקעתיו יתד במקום נאמן והיה לכסא כבוד לבית אביו

24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

ותלו עליו כל כבוד בית אביו הצאצאים והצפעות כל כלי הקטן--מכלי האגנות ועד כל כלי הנבלים

25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!

ביום ההוא נאם יהוה צבאות תמוש היתד התקועה במקום נאמן ונגדעה ונפלה ונכרת המשא אשר עליה--כי יהוה דבר