Осія 8
1 Рога до уст своїх, та й засурми́: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого́, і на Зако́на Мого повстали.
Set the trumpet to thy mouth. He shall come as an eagle against the house of the LORD, because they have transgressed my covenant, and trespassed against my law.
2 До Мене взивають вони: „Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!“
Israel shall cry to me, My God, we know thee.
3 Покинув Ізраїль добро́, — ворог його пожене́!
Israel hath cast off the thing that is good: the enemy shall pursue him.
4 Вони ставлять царя, але́ не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срі́бла свого та із золо́та свого божків наробили собі, щоб загинути, —
They have set up kings, but not by me: they have made princes, and I knew it not: of their silver and their gold have they made for themselves idols, that they may be cut off.
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запали́вся на них, — аж доки не можуть вони від провини очи́ститись?
Thy calf, O Samaria, hath cast thee off; my anger is kindled against them: how long will it be ere they attain to innocency?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його ма́йстер, і воно — то не Бог, бо теля самарійське на кава́лки обе́рнеться.
For from Israel was it also: the workman made it; therefore it is not God: but the calf of Samaria shall be broken in pieces.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й коло́сся, а зе́рно не видасть муки́, коли ж видасть, чужі поковта́ють її.
For they have sown the wind, and they shall reap the whirlwind: it hath no stalk: the bud shall yield no meal: if it shall yield, the strangers shall swallow it up.
8 Ізраїль проко́втнений, — став між наро́дами він як та річ, що до неї немає зами́лування.
Israel is swallowed up: now shall they be among the Gentiles as a vessel in which is no pleasure.
9 Бо вони відійшли до Ашшу́ру, як дикий осел, що самі́тний собі, а Єфрем за любов дає да́ри любовні.
For they have gone up to Assyria, a wild donkey alone by himself: Ephraim hath hired lovers.
10 І хоч вони здобува́ють прихи́льників серед пога́нів, Я їх позбираю тепер, і незаба́ром вони перестануть пома́зувати царя, і князі́в.
Yea, though they have hired among the nations, now will I gather them, and they shall sorrow a little for the burden of the king of princes.
11 Бо же́ртівників був намно́жив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці же́ртівники!
Because Ephraim hath made many altars to sin, altars shall be to him to sin.
12 Я можу йому написати Зако́н Свій хоч тисячу разі́в, — як чуже порахо́ване буде!
I have written to him the great things of my law, but they were counted as a strange thing.
13 Вони ж жертви кохають, — ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподо́бує їх. Тепер Він згадає про їхню прови́ну та їхні гріхи́ покарає, — вони до Єгипту пове́рнуться!
They sacrifice flesh for the sacrifices of my offerings, and eat it; but the LORD accepteth them not; now will he remember their iniquity, and judge their sins: they shall return to Egypt.
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує пала́ти, а Юда намно́жив тверди́нні міста́, та пошлю́ Я огонь на його ці міста́, — і пожере́ він пала́ти його́!
For Israel hath forgotten his Maker, and buildeth temples; and Judah hath multiplied fortified cities: but I will send a fire upon his cities, and it shall devour his palaces.
