Осія 2
1 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.
Say ye to your brethren, Ammi; and to your sisters, Ruhamah.
2 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,
Contend with your mother, contend: for she is not my wife, neither am I her husband: let her therefore put away her harlotry out of her sight, and her adulteries from between her breasts;
3 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.
Lest I strip her naked, and set her as in the day that she was born, and make her as a wilderness, and set her like a dry land, and kill her with thirst.
4 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,
And I will not have mercy upon her children; for they are the children of harlotry.
5 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.
For their mother hath played the harlot: she that conceived them hath done shamefully: for she said, I will go after my lovers, that give me my bread and my water, my wool and my flax, my oil and my drink.
6 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.
Therefore, behold, I will hedge up thy way with thorns, and make a wall, that she shall not find her paths.
7 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.
And she shall follow after her lovers, but she shall not overtake them; and she shall seek them, but shall not find them: then shall she say, I will go and return to my first husband; for then was it better with me than now.
8 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.
For she did not know that I gave her grain, and wine, and oil, and multiplied her silver and gold, which they prepared for Baal.
9 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.
Therefore will I return, and take away my grain in its time, and my wine in its season, and I will recover my wool and my flax given to cover her nakedness.
10 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
And now will I uncover her lewdness in the sight of her lovers, and none shall deliver her out of my hand.
11 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.
I will also cause all her mirth to cease, her feast days, her new moons, and her sabbaths, and all her solemn feasts.
12 І спусто́шу її виноградинка та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!
And I will destroy her vines and her fig trees, of which she hath said, These are my rewards that my lovers have given me: and I will make them a forest, and the beasts of the field shall eat them.
13 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.
And I will judge her for the days of Baalim, in which she burned incense to them, and she decked herself with her earrings and her jewels, and she went after her lovers, and forgot me, saith the LORD.
14 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.
Therefore, behold, I will allure her, and bring her into the wilderness, and speak kindly to her.
15 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.
And I will give her her vineyards there, and the valley of Achor for a door of hope: and she shall sing there, as in the days of her youth, and as in the day when she came from the land of Egypt.
16 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.
And it shall be at that day, saith the LORD, that thou shalt call me Ishi; and shalt call me no more Baali.
17 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.
For I will take away the names of Baalim out of her mouth, and they shall no more be remembered by their name.
18 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.
And in that day will I make a covenant for them with the beasts of the field, and with the fowls of heaven, and with the creeping things of the ground: and I will break the bow and the sword and the battle out of the earth, and will make them to lie down in safety.
19 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.
And I will betroth thee to me for ever; yea, I will betroth thee to me in righteousness, and in judgment, and in lovingkindness, and in mercies.
20 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.
I will even betroth thee to me in faithfulness: and thou shalt know the LORD.
21 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,
And it shall come to pass in that day, I will hear, saith the LORD, I will hear the heavens, and they shall hear the earth;
22 а земля задоволи́ть збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольня́ть Їзреела.
And the earth shall hear the grain, and the wine, and the oil; and they shall hear Jezreel.
23 І обсію її Собі на землі́, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти наро́д Мій, а він скаже: Мій Боже!“
And I will sow her to me in the earth; and I will have mercy upon her that had not obtained mercy; and I will say to them who were not my people, Thou art my people; and they shall say, Thou art my God.
