Осія 12
1 Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із схо́ду. Неправду й руїну розмно́жує він кожного дня, умову складають з Ашшу́ром, олива ж несе́ться в Єгипет.
Ephraim feedeth on wind, and followeth after the east wind: he daily multiplieth lies and desolation; and they do make a covenant with the Assyrians, and oil is carried into Egypt.
2 Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навісти́ть за путя́ми його́, за діла́ми його йому зве́рне.
The LORD hath also a controversy with Judah, and will punish Jacob according to his ways; according to his doings will he recompense him.
3 Він в утро́бі тримав за п'яту́ свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, —
He took his brother by the heel in the womb, and by his strength he had power with God:
4 і боровся він з Анголом, — та й перемі́г. Плакав він, і блага́в він Його́, у Бет-Елі знайшов Він його́, і там з нами гово́рить.
Yea, he had power over the angel, and prevailed: he wept, and made supplication to him: he found him in Bethel, and there he spoke with us;
5 А Господь — Бог Савао́т, Його Йме́ння — Госпо́дь.
Even the LORD God of hosts; the LORD is his memorial.
6 А ти через Бога свого наве́рнешся, стережи милість та суд, і за́вжди надійся на Бога свого́!
Therefore turn thou to thy God: keep mercy and judgment, and wait on thy God continually.
7 Немов Ханаа́н, — у нього в руці неправдива вага́, любить він кривду чинити.
He is a merchant, the balances of deceit are in his hand: he loveth to oppress.
8 І каже Єфрем: Справді я збагати́вся, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чи́нах не зна́йдуть провини мені, що гріхом би була́.
And Ephraim said, Yet I have become rich, I have found for myself substance: in all my labours they shall find no iniquity in me that were sin.
9 А Я — Госпо́дь, Бог твій від кра́ю єгипетського, — ще в наме́тах тебе посаджу́, немов за днів свята.
And I that am the LORD thy God from the land of Egypt will yet make thee to dwell in tabernacles, as in the days of the solemn feast.
10 І Я говорив до пророків, і виді́ння розмно́жив, і через пророків Я при́тчі казав.
I have also spoken by the prophets, and I have multiplied visions, and used similitudes, by the ministry of the prophets.
11 Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.
Is there iniquity in Gilead? surely they are vanity: they sacrifice bulls in Gilgal; yea, their altars are as heaps in the furrows of the fields.
12 І втік Яків на поле Ара́ма, а Ізра́їль за жінку робив, і за жінку отару стері́г.
And Jacob fled into the country of Syria, and Israel served for a wife, and for a wife he kept sheep.
13 І через пророка Госпо́дь із Єгипту Ізраїля ви́вів, і пророком стере́жений був він.
And by a prophet the LORD brought Israel out of Egypt, and by a prophet was he preserved.
14 Єфре́м Господа гірко розгні́вав, і тому́ його вчинки криваві Він ли́шить на ньому, і пове́рне йому його сором.
Ephraim provoked him to anger most bitterly: therefore shall he leave his blood upon him, and his reproach shall his Lord return to him.
