Буття 8
1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
God considered Noah, all the wild animals, and all the livestock that were with him in the ark. God made a wind blow over the earth, and the waters started going down.
2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
The fountains of the deep and the windows of heaven were closed, and it stopped raining.
3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
The flood waters went down slowly from the earth, and after the end of a hundred and fifty days the waters had gone down.
4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
The ark came to rest in the seventh month, on the seventeenth day of the month, upon the mountains of Ararat.
5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
The waters continued to go down until the tenth month. On the first day of the month, the tops of the mountains appeared.
6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
It came about after forty days that Noah opened the window of the ark which he had made.
7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
He sent out a raven and it flew back and forth until the waters were dried up from the earth.
8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
Then he sent out a dove to see if the waters had gone down from the surface of the earth,
9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
but the dove found no place to rest her foot, and she returned to him in the ark, for the waters were still covering the whole earth. He reached out with his hand, and took and brought her into the ark with him.
10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
He waited another seven days and again he sent out the dove from the ark.
11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
The dove returned to him in the evening. Look! In her mouth was a freshly plucked olive leaf. So Noah knew that the waters had gone down from the earth.
12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
He waited another seven days, and sent out the dove again. She did not return again to him.
13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
It came about in the six hundred and first year, in the first month, on the first day of the month, that the waters were dried up from off the earth. Noah removed the covering of the ark, looked out, and saw that, behold, the surface of the ground was dry.
14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
In the second month, on the twenty-seventh day of the month, the earth was dry.
15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
God said to Noah,
16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
“Go out of the ark, you, your wife, your sons, and your sons' wives with you.
17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
Take out with you every living creature of all flesh that is with you—the birds, the animals, and every creeping thing that creeps upon the earth—so that they may grow unto very large numbers of living creatures throughout the earth, be fruitful, and multiply upon the earth.”
18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
So Noah went out with his sons, his wife, and his sons' wives with him.
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
Every living creature, every creeping thing, and every bird, everything that moves on the earth, according to their families, left the ark.
20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
Noah built an altar to Yahweh. He took some of the clean animals and some of the clean birds, and offered burnt offerings on the altar.
21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
Yahweh smelled the pleasing aroma and said in his heart, “I will not again curse the ground because of mankind, even though the intentions of their hearts is evil from childhood. Nor will I again destroy everything living, as I have done.
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
While the earth remains, seed time and harvest, cold and heat, summer and winter, and day and night will not cease.”
A Dove is Sent Forth from the Ark
