< Буття 39 >

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
And Joseph was brought down to Egypt; and Potiphar, an officer of Pharaoh, captain of the guard, an Egyptian, bought him of the hands of the Ishmaelites, who had brought him down there.
2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.
And the LORD was with Joseph, and he was a prosperous man; and he was in the house of his master the Egyptian.
3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.
And his master saw that the LORD was with him, and that the LORD made all that he did to prosper in his hand.
4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
And Joseph found grace in his sight, and he served him: and he made him overseer over his house, and all that he had he put into his hand.
5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.
And it came to pass from the time that he had made him overseer in his house, and over all that he had, that the LORD blessed the Egyptian’s house for Joseph’s sake; and the blessing of the LORD was on all that he had in the house, and in the field.
6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.
And he left all that he had in Joseph’s hand; and he did not concern himself with any thing he had, except the bread which he ate. And Joseph was a handsome person, and well favoured.
7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“
And it came to pass after these things, that his master’s wife cast her eyes upon Joseph; and she said, Lie with me.
8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
But he refused, and said to his master’s wife, Behold, my master knoweth not what is with me in the house, and he hath committed all that he hath to my hand;
9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“
There is none greater in his house than I; neither hath he kept back any thing from me but thee, because thou art his wife: how then can I do this great wickedness, and sin against God?
10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
And it came to pass, as she spoke to Joseph day by day, that he hearkened not to her, to lie by her, or to be with her.
11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.
And it came to pass about this time, that Joseph went into the house to do his work; and there was none of the men of the house there within.
12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
And she caught him by his garment, saying, Lie with me: and he left his garment in her hand, and fled, and went outside.
13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
And it came to pass, when she saw that he had left his garment in her hand, and had fled outside,
14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
That she called to the men of her house, and spoke to them, saying, See, he hath brought in an Hebrew to us to mock us; he came in to me to lie with me, and I cried with a loud voice:
15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.
And it came to pass, when he heard that I raised my voice and cried, that he left his garment with me, and fled, and went outside.
16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.
And she laid up his garment by her, until his lord came home.
17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
And she spoke to him according to these words, saying, The Hebrew servant, which thou hast brought to us, came in to me to mock me:
18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.
And it came to pass, as I raised my voice and cried, that he left his garment with me, and fled outside.
19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.
And it came to pass, when his master heard the words of his wife, which she spoke to him, saying, After this manner did thy servant to me; that his wrath was kindled.
20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.
And Joseph’s master took him, and put him into the prison, a place where the king’s prisoners were bound: and he was there in the prison.
21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.
But the LORD was with Joseph, and showed him mercy, and gave him favour in the sight of the keeper of the prison.
22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.
And the keeper of the prison committed to Joseph’s hand all the prisoners that were in the prison; and whatever they did there, was done by him.
23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.
The keeper of the prison looked not to any thing that was under his hand; because the LORD was with him, and that which he did, the LORD made it to prosper.

< Буття 39 >