Буття 29
1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.
Then Jacob went on his journey, and came into the land of the people of the east.
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.
And he looked, and behold a well in the field, and, lo, there were three flocks of sheep lying by it; for out of that well they watered the flocks: and a great stone was upon the well’s mouth.
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
And there were all the flocks gathered: and they rolled the stone from the well’s mouth, and watered the sheep, and put the stone again upon the well’s mouth in its place.
4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“А ті відказали: „Ми з Харану“.
And Jacob said to them, My brethren, from where are ye? And they said, We are from Haran.
5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“І відказали: „Знаємо“.
And he said to them, Know ye Laban the son of Nahor? And they said, We know him.
6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.
And he said to them, Is he well? And they said, He is well: and, behold, Rachel his daughter cometh with the sheep.
7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.
And he said, Lo, it is yet high day, neither is it time that the cattle should be gathered together: water ye the sheep, and go and feed them.
8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.
And they said, We cannot, until all the flocks are gathered together, and till they roll the stone from the well’s mouth; then we water the sheep.
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
And while he was yet speaking with them, Rachel came with her father’s sheep: for she kept them.
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother’s brother, and the sheep of Laban his mother’s brother, that Jacob went near, and rolled the stone from the well’s mouth, and watered the flock of Laban his mother’s brother.
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
And Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice, and wept.
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
And Jacob told Rachel that he was her father’s brother, and that he was Rebekah’s son: and she ran and told her father.
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
And it came to pass, when Laban heard the tidings of Jacob his sister’s son, that he ran to meet him, and embraced him, and kissed him, and brought him to his house. And he told Laban all these things.
14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“І сидів він із ним місяць ча́су.
And Laban said to him, Surely thou art my bone and my flesh. And he abode with him the space of a month.
15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“
And Laban said to Jacob, Because thou art my brother, shouldest thou therefore serve me for nothing? tell me, what shall thy wages be?
16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.
And Laban had two daughters: the name of the elder was Leah, and the name of the younger was Rachel.
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
Leah was tender eyed; but Rachel was beautiful and well favoured.
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.
And Jacob loved Rachel; and said, I will serve thee seven years for Rachel thy younger daughter.
19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“
And Laban said, It is better that I give her to thee, than that I should give her to another man: abide with me.
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
And Jacob served seven years for Rachel; and they seemed to him but a few days, for the love he had for her.
21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“
And Jacob said to Laban, Give me my wife, for my days are fulfilled, that I may go in to her.
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
And Laban gathered together all the men of the place, and made a feast.
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
And it came to pass in the evening, that he took Leah his daughter, and brought her to him; and he went in to her.
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
And Laban gave to his daughter Leah Zilpah his maid for an handmaid.
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?
And it came to pass, that in the morning, behold, it was Leah: and he said to Laban, What is this thou hast done to me? did I not serve with thee for Rachel? why then hast thou deceived me?
26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
And Laban said, It must not be so done in our country, to give the younger before the firstborn.
27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.
Fulfil her week, and we will give thee this also for the service which thou shalt serve with me yet seven other years.
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
And Jacob did so, and fulfilled her week: and he gave him Rachel his daughter for a wife also.
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
And Laban gave to Rachel his daughter Bilhah his handmaid to be her maid.
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
And he went in also to Rachel, and he loved also Rachel more than Leah, and served with him yet seven other years.
31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.
And when the LORD saw that Leah was hated, he opened her womb: but Rachel was barren.
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“
And Leah conceived, and bore a son, and she called his name Reuben: for she said, Surely the LORD hath looked upon my affliction; now therefore my husband will love me.
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
And she conceived again, and bore a son; and said, Because the LORD hath heard that I was hated, he hath therefore given me this son also: and she called his name Simeon.
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.
And she conceived again, and bore a son; and said, Now this time will my husband love me, because I have borne him three sons: therefore was his name called Levi.
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.
And she conceived again, and bore a son: and she said, Now will I praise the LORD: therefore she called his name Judah; and stopped bearing.
