Буття 27
1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“А той відказав йому: „Ось я!“
And it came to pass, that when Isaac was old, and his eyes were dim, so that he could not see, he called Esau his eldest son, and said to him, My son: and he said to him, Behold, here am I.
2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
And he said, Behold now, I am old, I know not the day of my death:
3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.
Now therefore take, I pray thee, thy weapons, thy quiver and thy bow, and go out to the field, and take me some venison;
4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.
And make me savoury meat, such as I love, and bring it to me, that I may eat; that my soul may bless thee before I die.
5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
And Rebekah heard when Isaac spoke to Esau his son. And Esau went to the field to hunt for venison, and to bring it.
6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
And Rebekah spoke to Jacob her son, saying, Behold, I heard thy father speak to Esau thy brother, saying,
7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.
Bring me venison, and make me savoury meat, that I may eat, and bless thee before the LORD before my death.
8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.
Now therefore, my son, obey my voice according to that which I command thee.
9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
Go now to the flock, and bring me from there two good kids of the goats; and I will make them savoury meat for thy father, such as he loveth:
10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.
And thou shalt bring it to thy father, that he may eat, and that he may bless thee before his death.
11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!
And Jacob said to Rebekah his mother, Behold, Esau my brother is a hairy man, and I am a smooth man:
12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.
My father perhaps will feel me, and I shall seem to him as a deceiver; and I shall bring a curse upon me, and not a blessing.
13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.
And his mother said to him, Upon me be thy curse, my son: only obey my voice, and go bring them to me.
14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.
And he went, and took, and brought them to his mother: and his mother made savoury meat, such as his father loved.
15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
And Rebekah took the choicest raiment of her eldest son Esau, which was with her in the house, and put it upon Jacob her younger son:
16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
And she put the skins of the kids of the goats on his hands, and on the smooth part of his neck:
17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
And she gave the savoury meat and the bread, which she had prepared, into the hand of her son Jacob.
18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“
And he came to his father, and said, My father: and he said, Here am I; who art thou, my son?
19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.
And Jacob said to his father, I am Esau thy firstborn; I have done according as thou badest me: arise, I pray thee, sit and eat of my venison, that thy soul may bless me.
20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.
And Isaac said to his son, How is it that thou hast found it so quickly, my son? And he said, Because the LORD thy God brought it to me.
21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.
And Isaac said to Jacob, Come near, I pray thee, that I may feel thee, my son, whether thou art my very son Esau or not.
22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.
And Jacob went near to Isaac his father; and he felt him, and said, The voice is Jacob’s voice, but the hands are the hands of Esau.
23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
And he knew him not, because his hands were hairy, as his brother Esau’s hands: so he blessed him.
24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“А той відказав: „Я“.
And he said, Art thou my very son Esau? And he said, I am.
25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
And he said, Bring it near to me, and I will eat of my son’s venison, that my soul may bless thee. And he brought it near to him, and he ate: and he brought him wine, and he drank.
26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“
And his father Isaac said to him, Come near now, and kiss me, my son.
27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!
And he came near, and kissed him: and he smelled the smell of his raiment, and blessed him, and said, See, the smell of my son is as the smell of a field which the LORD hath blessed:
28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
Therefore God give thee of the dew of heaven, and the fatness of the earth, and plenty of grain and wine:
29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“
Let people serve thee, and nations bow down to thee: be lord over thy brethren, and let thy mother’s sons bow down to thee: cursed be every one that curseth thee, and blessed be he that blesseth thee.
30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.
And it came to pass, as soon as Isaac had finished blessing Jacob, and Jacob had yet scarcely gone out from the presence of Isaac his father, that Esau his brother came in from his hunting.
31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“
And he also had made savoury meat, and brought it to his father, and said to his father, Let my father arise, and eat of his son’s venison, that thy soul may bless me.
32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.
And Isaac his father said to him, Who art thou? And he said, I am thy son, thy firstborn Esau.
33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“
And Isaac trembled exceedingly, and said, Who? where is he that hath taken venison, and brought it me, and I have eaten of all before thou camest, and have blessed him? yea, and he shall be blessed.
34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“
And when Esau heard the words of his father, he cried with a great and exceedingly bitter cry, and said to his father, Bless me, even me also, O my father.
35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“
And he said, Thy brother came deceitfully, and hath taken away thy blessing.
36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“
And he said, Is he not rightly named Jacob? for he hath supplanted me twice: he took away my birthright; and, behold, now he hath taken away my blessing. And he said, Hast thou not reserved a blessing for me?
37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“
And Isaac answered and said to Esau, Behold, I have made him thy lord, and all his brethren have I given to him for servants; and with grain and wine have I sustained him: and what shall I do now to thee, my son?
38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
And Esau said to his father, Hast thou but one blessing, my father? bless me, even me also, O my father. And Esau lifted up his voice, and wept.
39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
And Isaac his father answered and said to him, Behold, thy dwelling shall be the fatness of the earth, and of the dew of heaven from above;
40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“
And by thy sword shalt thou live, and shalt serve thy brother; and it shall come to pass when thou shalt have the dominion, that thou shalt break his yoke from off thy neck.
41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.
And Esau hated Jacob because of the blessing with which his father blessed him: and Esau said in his heart, The days of mourning for my father are at hand; then will I slay my brother Jacob.
42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
And these words of Esau her elder son were told to Rebekah: and she sent and called Jacob her younger son, and said to him, Behold, thy brother Esau, as concerning thee, doth comfort himself, purposing to kill thee.
43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
Now therefore, my son, obey my voice; and arise, flee thou to Laban my brother to Haran;
44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,
And tarry with him a few days, until thy brother’s fury shall turn away;
45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“
Till thy brother’s anger shall turn away from thee, and he shall forget that which thou hast done to him: then I will send, and bring thee from there: why should I be deprived also of you both in one day?
46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“
And Rebekah said to Isaac, I am weary of my life because of the daughters of Heth: if Jacob shall take a wife of the daughters of Heth, such as these who are of the daughters of the land, what good shall my life do me?
