Буття 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Then the Lord visited Sarah, just as he had promised; and he fulfilled what he had spoken.
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
And she conceived and gave birth to a son in her old age, at the time that God had foretold to her.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
And Abraham called the name of his son, whom Sarah bore for him, Isaac.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
And he circumcised him on the eighth day, just as God had instructed him,
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
when he was one hundred years old. Indeed, at this stage of his father’s life, Isaac was born.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
And Sarah said: “God has brought laughter to me. Whoever will hear of it will laugh with me.”
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
And again, she said: “Hearing this, who would believe Abraham, that Sarah breast-fed a son, to whom she gave birth, despite being elderly?”
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
And the boy grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the day of his weaning.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
And when Sarah had seen the son of Hagar the Egyptian playing with her son Isaac, she said to Abraham:
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
“Cast out this woman servant and her son. For the son of a woman servant will not be heir with my son Isaac.”
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Abraham took this grievously, for the sake of his son.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
And God said to him: “Let it not seem harsh to you concerning the boy and your woman servant. In all that Sarah has said to you, listen to her voice. For your offspring will be invoked in Isaac.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
Yet I will also make the son of the woman servant into a great nation, for he is your offspring.”
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
And so Abraham arose in the morning, and taking bread and a skin of water, he placed it upon her shoulder, and he handed over the boy, and he released her. And when she had departed, she wandered in the wilderness of Beersheba.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
And when the water in the skin had been consumed, she set aside the boy, under one of the trees that were there.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
And she moved away and sat in a distant area, as far as a bow can reach. For she said, “I shall not see the boy die.” And so, sitting opposite her, he lifted up his voice and wept.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
But God heard the voice of the boy. And an Angel of God called to Hagar from heaven, saying: “What are you doing, Hagar? Do not be afraid. For God has heeded the voice of the boy, from the place where he is.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Rise up. Take the boy and hold him by the hand. For I will make of him a great nation.”
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
And God opened her eyes. And seeing a well of water, she went and filled the skin, and she gave the boy to drink.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
And God was with him. And he grew, and he stayed in the wilderness, and he became a young man, an archer.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
And he lived in the desert of Paran, and his mother took a wife for him from the land of Egypt.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
At the same time, Abimelech and Phicol, the leader of his army, said to Abraham: “God is with you in everything that you do.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Therefore, swear by God that you will do no harm to me, and to my posterity, and to my stock. But according to the mercy that I have done to you, you will do to me and to the land, to which you have turned as a newcomer.”
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
And Abraham said, “I will swear.”
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
And he reproved Abimelech because of a well of water, which his servants had taken away by force.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
And Abimelech responded, “I do not know who did this thing, but you also did not reveal it to me, nor have I heard of it, before today.”
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
And so Abraham took sheep and oxen, and he gave them to Abimelech. And both of them struck a pact.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
And Abraham set aside seven female lambs from the flock.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Abimelech said to him, “What purpose have these seven female lambs, which you have caused to stand separately?”
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
But he said, “You will receive seven female lambs from my hand, so that they may be a testimony for me, that I dug this well.”
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
For this reason, that place was called Beersheba, because there both of them did swear.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
And they initiated a pact on behalf of the well of oath.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
Then Abimelech and Phicol, the leader of his army, rose up, and they returned to the land of the Palestinians. In truth, Abraham planted a grove in Beersheba, and there he called upon the name of the Lord God Eternal.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
And he was a settler in the land of the Palestinians for many days.
