Буття 12
1 І промовив Господь до Аврама: „Вийди зо своєї землі, і від роди́ни своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу́.
Now God had said to Abram, "Go out from your country, and from your relatives, and from your father's house, to the land that I will show you.
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням.
And I will make of you a great nation. And I will bless you and make your name great. And you will be a blessing.
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“
And I will bless those who bless you, and I will curse those who treat you with contempt, and through you all the families of the earth will be blessed."
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
So Abram left, as God had told him, and Lot went with him. Abram was seventy-five years old when he departed from Haran.
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
Abram took Sarai his wife, Lot his brother's son, and all their possessions that they had accumulated, and the people whom they had acquired in Haran, and they left to go to the land of Canaan. And they came to the land of Canaan,
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї.
and Abram passed through the land to the place of Shechem, to the oak of Moreh. At that time the Canaanites were in the land.
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому.
Then God appeared to Abram and said to him, "I will give this land to your offspring." He built an altar there to God, who appeared to him.
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення.
He left from there to the mountain on the east of Bethel, and pitched his tent, having Bethel on the west, and Ai on the east. There he built an altar and called on the name of God.
9 І подавався Аврам усе далі на південь.
And Abram traveled on, continuing toward the Negev.
10 І стався був голод у Кра́ї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
There was a famine in the land, so Abram went down into Egypt to sojourn there, because the famine was severe in the land.
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
It happened, when he had come near to enter Egypt, that he said to Sarai his wife, "Look, I know what a beautiful woman you are.
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
It will happen, when the Egyptians will see you, that they will say, 'This is his wife.' And they will kill me, but they will let you live.
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“
Please say that you are my sister, that it may be well with me for your sake, and that I may live because of you."
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
It happened that when Abram had come into Egypt, the Egyptians saw that the woman was very beautiful.
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
The princes of Pharaoh saw her, and praised her to Pharaoh; and the woman was taken into the household of Pharaoh.
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.
He dealt well with Abram for her sake, and he acquired sheep, cattle, male donkeys, male servants, female servants, female donkeys, and camels.
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку.
But God plagued Pharaoh and his house with great and grievous plagues because of Sarai, Abram's wife.
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?
Pharaoh summoned Abram and said, "What is this that you have done to me? Why did you not tell me that she was your wife?
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“
Why did you say, 'She is my sister,' so that I took her to be my wife? Now therefore, look, your wife is before you. Take, and go."
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
Pharaoh commanded men concerning him, and they sent him away with his wife and all his possessions.
