До галатів 4
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Еще скажу: наследник, доколе в детстве, ничем не отличается от раба, хотя и господин всего:
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
он подчинен попечителям и домоправителям до срока, отцом назначенного.
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Так и мы, доколе были в детстве, были порабощены вещественным началам мира;
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
но когда пришла полнота времени, Бог послал Сына Своего Единородного, Который родился от жены, подчинился закону,
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
чтобы искупить подзаконных, дабы нам получить усыновление.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
А как вы - сыны, то Бог послал в сердца ваши Духа Сына Своего, вопиющего: “Авва, Отче!”.
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Посему ты уже не раб, но сын; а если сын, то и наследник Божий через Иисуса Христа.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
Но тогда, не знав Бога, вы служили богам, которые в существе не боги.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Ныне же, познав Бога, или, лучше, получив познание от Бога, для чего возвращаетесь опять к немощным и бедным вещественным началам и хотите еще снова поработить себя им?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Наблюдаете дни, месяцы, времена и годы.
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
Боюсь за вас, не напрасно ли я трудился у вас.
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Прошу вас, братия, будьте как я, потому что и я как вы. Вы ничем не обидели меня:
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
знаете, что хотя я в немощи плоти благовествовал вам в первый раз,
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
но вы не презрели искушения моего во плоти моей и не возгнушались им, а приняли меня, как Ангела Божия, как Христа Иисуса.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
Как вы были блаженны! Свидетельствую о вас, что, если бы возможно было, вы исторгли бы очи свои и отдали мне.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Итак, неужели я сделался врагом вашим, говоря вам истину?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Ревнуют по вас нечисто, а хотят вас отлучить, чтобы вы ревновали по них.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
Хорошо ревновать в добром всегда, а не в моем только присутствии у вас.
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
Дети мои, для которых я снова в муках рождения, доколе не изобразится в вас Христос!
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
Хотел бы я теперь быть у вас и изменить голос мой, потому что я в недоумении о вас.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Скажите мне вы, желающие быть под законом: разве вы не слушаете закона?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
Ибо написано: Авраам имел двух сынов, одного от рабы, а другого от свободной.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
Но который от рабы, тот рожден по плоти; а который от свободной, тот по обетованию.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
В этом есть иносказание. Это два завета: один от горы Синайской, рождающий в рабство, который есть Агарь,
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
ибо Агарь означает гору Синай в Аравии и соответствует нынешнему Иерусалиму, потому что он с детьми своими в рабстве;
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
а вышний Иерусалим свободен: он - матерь всем нам.
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Ибо написано: возвеселись, неплодная, нерождающая; воскликни и возгласи, не мучившаяся родами; потому что у оставленной гораздо более детей, нежели у имеющей мужа.
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Мы, братия, дети обетования по Исааку.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Но, как тогда рожденный по плоти гнал рожденного по духу, так и ныне.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
Что же говорит Писание? Изгони рабу и сына ее, ибо сын рабы не будет наследником вместе с сыном свободной.
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
Итак, братия, мы дети не рабы, но свободной.
