Амос 8
1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспі́лих плоді́в.
Thus hath the Lord GOD shown to me: and behold a basket of summer fruit.
2 І сказав Він: „Що́ бачиш, Амо́се?“А я відказав: „Кіш доспілих плоді́в“. І промовив до мене Господь: „Доспі́в кінець Моє́му наро́дові Ізраїлеві, — уже більше йому не прощу́!
And he said, Amos, what seest thou? And I said, A basket of summer fruit. Then said the LORD to me, The end is come upon my people of Israel; I will not again pass by them any more.
3 І обе́рнуться пісні в пала́тах на зойк того дня, — говорить Господь Бог: буде тру́пів багато, — бо во́рог на кожному місці наки́дає їх!
And the songs of the temple shall be wailing in that day, saith the Lord GOD: there shall be many dead bodies in every place; they shall cast them forth with silence.
4 Послухайте це, ви, що то́пчете бідного, і що пра́гнете ви́нищити всіх убогих з землі,
Hear this, O ye that swallow up the needy, even to make the poor of the land to fail,
5 кажучи: Коли то мине новомі́сяччя, — щоб нам збіжжя прода́ти? і субота, — щоб нам відчини́ти збіже́ві комо́ри! Щоб зменши́ти ефу́, і щоб ше́кля побі́льшити, і щоб викривля́ти обманну вагу́,
Saying, When will the new moon be gone, that we may sell grain? and the sabbath, that we may set forth wheat, making the ephah small, and the shekel great, and falsifying the balances by deceit?
6 щоб купува́ти за срі́бло нужде́нних, а вбогого за взуття́, і попро́дати по́слід збіже́вий?
That we may buy the poor for silver, and the needy for a pair of shoes; and even sell the refuse of the wheat?
7 Госпо́дь присягнув славою Якова: Не забуду ніко́ли усіх їхніх вчинків!
The LORD hath sworn by the excellency of Jacob, Surely I will never forget any of their works.
8 Чи не затрясе́ться від цього земля, і всі мешка́нці її не впадуть у жало́бу? Вся вона захвилю́ється, мов та Ріка́, і бурхливо попли́не й обни́зиться знов, немов рі́чка Єгипту.
Shall not the land tremble for this, and every one mourn that dwelleth in it? and it shall rise up wholly as a river; and it shall be cast out and drowned, as by the river of Egypt.
9 І станеться в день той, — говорить Господь Бог, — і вчиню́ захід сонця опі́вдні, і для землі серед світлого дня воно сте́мніє.
And it shall come to pass in that day, saith the Lord GOD, that I will cause the sun to go down at noon, and I will darken the earth in the clear day:
10 І оберну́ ваші свята в жало́бу, а всі ваші пісні́ — в голосі́ння, і на всі сте́гна спрова́джу вере́ту, а на всякую го́лову ли́сину, і вчиню́ це, немов та жало́ба по одинако́ві, кінець же отого, — немов гірки́й день!
And I will turn your feasts into mourning, and all your songs into lamentation; and I will bring up sackcloth upon all loins, and baldness upon every head; and I will make it as the mourning of an only son, and the end of it as a bitter day.
11 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь Бог, — і голод пошлю Я на землю, — не голод на хліб, і не спра́гу на во́ду, але спрагу почути Господні слова́!
Behold, the days come, saith the Lord GOD, that I will send a famine in the land, not a famine of bread, nor a thirst for water, but of hearing the words of the LORD:
12 І бу́дуть ходити від моря до моря, і з пі́вночі до сходу блука́тимуть, щоб знайти слово Господа, — та не зна́йдуть його́!
And they shall wander from sea to sea, and from the north even to the east, they shall run to and fro to seek the word of the LORD, and shall not find it.
13 Того дня будуть мліти від спра́ги вродли́ві дівчата та хлопці,
In that day shall the fair virgins and young men faint for thirst.
14 що кляну́ться гріхом самарі́йським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попа́дають, і більше не встануть
They that swear by the sin of Samaria, and say, Thy god, O Dan, liveth; and, The manner of Beersheba liveth; even they shall fall, and never rise again.
