2 Тимофію 4

1 Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого прихо́ду та за Свого Царства.

Итак заклинаю тебя пред Богом и Господом нашим Иисусом Христом, Который будет судить живых и мертвых в явление Его и Царствие Его:

2 Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.

проповедуй слово, настой во время и не во время, обличай, запрещай, увещевай со всяким долготерпением и назиданием.

3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували.

Ибо будет время, когда здравого учения принимать не будут, но по своим прихотям будут избирать себе учителей, которые льстили бы слуху;

4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться.

и от истины отвратят слух и обратятся к басням.

5 Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу.

Но ты будь бдителен во всем, переноси скорби, совершай дело благовестника, исполняй служение твое.

6 Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав.

Ибо я уже становлюсь жертвою, и время моего отшествия настало.

7 Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг.

Подвигом добрым я подвизался, течение совершил, веру сохранил;

8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто при́хід Його полюбив.

а теперь готовится мне венец правды, который даст мне Господь, праведный Судия, в день оный; и не только мне, но и всем, возлюбившим явление Его.

9 Подба́й незаба́ром прибути до мене.

Постарайся придти ко мне скоро.

10 Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії. (aiōn g165)

Ибо Димас оставил меня, возлюбив нынешний век, и пошел в Фессалонику, Крискент в Галатию, Тит в Далматию; один Лука со мною. (aiōn g165)

11 Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.

Марка возьми и приведи с собою, ибо он мне нужен для служения.

12 А Тихи́ка послав я в Ефе́с.

Тихика я послал в Ефес.

13 Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві.

Когда пойдешь, принеси фелонь, который я оставил в Троаде у Карпа, и книги, особенно кожаные.

14 Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками!

Александр медник много сделал мне зла. Да воздаст ему Господь по делам его!

15 Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам!

Берегись его и ты, ибо он сильно противился нашим словам.

16 При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить!

При первом моем ответе никого не было со мною, но все меня оставили. Да не вменится им!

17 Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої.

Господь же предстал мне и укрепил меня, дабы через меня утвердилось благовестие и услышали все язычники; и я избавился из львиных челюстей.

18 А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь! (aiōn g165)

И избавит меня Господь от всякого злого дела и сохранит для Своего Небесного Царства, Ему слава во веки веков. Аминь. (aiōn g165)

19 Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора.

Приветствуй Прискиллу и Акилу и дом Онисифоров.

20 Ера́ст позоставси в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті.

Ераст остался в Коринфе; Трофима же я оставил больного в Милите.

21 Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття.

Постарайся придти до зимы. Приветствуют тебя Еввул, и Пуд, и Лин, и Клавдия, и все братия.

22 Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь.

Господь Иисус Христос со духом твоим. Благодать с вами. Аминь.