2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
Und David redete zu Jehovah die Worte dieses Liedes am Tage, da ihn Jehovah aus der Hand aller seiner Feinde und aus der Hand Sauls errettet hatte, und sprach:
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Jehovah, mein Hort, meine Feste und mein Befreier.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Mein Gott, mein Fels, auf Den ich mich verlasse; mein Schild und Horn meines Heils, meine Burg und meine Zuflucht, Du mein Retter, Der Du mir hilfst von der Gewalttat.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Lobenswürdiger, rufe ich, Jehovah! Und von meinen Feinden wird mir geholfen.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Denn Brandungen des Todes hatten mich umfangen, Bäche Belials mich verstört.
Stricke der Hölle umgaben mich, Fallstricke des Todes kamen mir entgegen. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
In meiner Drangsal rief ich zu Jehovah, und zu meinem Gotte rief ich, und Er hörte von seinem Tempel meine Stimme und mein Angstschrei kam in Seine Ohren.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Und es schwankte und erbebte die Erde, die Grundfesten der Himmel zitterten und schwankten; denn Er entbrannte.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Rauch stieg auf von seiner Nase; und Feuer aus Seinem Munde fraß; Glühkohlen brannten aus Ihm hervor.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Und Er neigte die Himmel und kam herab, und Wolkendunkel war unter Seinen Füßen.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Und Er fuhr auf dem Cherub und flog und schwebte auf den Flügeln des Windes daher.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
Und setzte Finsternis um Sich her als Hütten, Bande von Wassern, dichte Wolken der Wolkenhimmel.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Aus dem Glanze vor Ihm brannten Glühkohlen des Feuers.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Vom Himmel donnerte Jehovah und der Höchste gab Seine Stimme.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Und sandte aus Pfeile und zerstreute sie, den Blitz, und verwirrte sie.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Des Meeres Grundbette erschienen, die Grundfesten der Welt wurden aufgedeckt, vom Dräuen Jehovahs, vom Odem des Hauches Seiner Nase.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Er sandte herab aus der Höhe und holte mich; aus vielen Wassern zog Er mich empor.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Er errettete mich von meinem starken Feinde, von meinen Hassern, denn sie waren zu gewaltig für mich.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Sie kamen wider mich am Tage meiner Not, aber Jehovah ward mir eine Stütze.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Und Er brachte mich heraus in das Weite, Er riß mich heraus, denn Er hatte Lust an mir.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
Nach meiner Gerechtigkeit vergalt mir Jehovah. Nach der Lauterkeit meiner Hände gab Er es mir zurück.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Denn ich hielt die Wege Jehovahs und tat nicht Unrecht wider meinen Gott.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Denn alle Seine Rechte sind vor mir und Seine Satzungen tue ich nicht weg von mir.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Ich war ihm untadelig und hütete mich vor meiner Missetat.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Und Jehovah gibt mir wieder nach meiner Gerechtigkeit, nach meiner Lauterkeit vor Seinen Augen.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Dem Heiligen erweisest Du Dich heilig, mit dem untadeligen Helden untadelig.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
Mit dem Lauteren zeigst Du Dich lauter und mit dem Krummen erscheinst Du verdreht.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Dem elenden Volke hilfst Du, und Deine Augen sind wider die Hohen, daß Du sie erniedrigst.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Denn Du bist meine Leuchte, Jehovah, und Jehovah macht meine Finsternis erglänzen.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Denn mit Dir durchlaufe ich Kriegshaufen. Mit meinem Gotte überspringe ich die Mauer.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Gott, untadelig ist Sein Weg, die Rede Jehovahs ist geläutert; Er ist ein Schild allen, die auf Ihn sich verlassen.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Denn wer ist Gott außer Jehovah! Und wer ein Fels außer unserem Gotte.
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Gott ist mir Stärke der Tapferkeit, und macht untadelig meinen Weg.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Er machte meine Füße gleich denen der Hindinnen, und ließ mich stehen auf meinen Höhen.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Er lehrte meine Hände den Streit und meine Arme, daß sie den ehernen Bogen spannten.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Und gabst mir den Schild Deines Heiles, und während Du mich demütigest, mehrest du mich.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Du machtest weit meinen Schritt unter mir, daß meine Knöchel nicht gleiteten.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Ich setzte meinen Feinden nach und vernichtete sie, und kehrte nicht um, bis sie getilgt waren.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Ich tilgte sie und zerschmetterte sie, daß sie nicht aufstanden, und sie unter meine Füße fielen.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Und Du umgürtetest mich mit Tapferkeit zum Streite, und ließest, die wider mich aufstanden, sich krümmen unter mir.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Du hast mir meiner Feinde Nacken gegeben, und meine Hasser habe ich vertilgt.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Sie schauten aus, und kein Retter war da, zu Jehovah, und Er antwortete ihnen nicht.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Und ich zermalmte sie wie Staub der Erde, wie Kot der Gassen zerstieß ich sie und zerstampfte sie.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Du befreist mich von dem Hadern meines Volkes. Du behütetest mich, daß ich zum Haupte der Völkerschaften würde, ein Volk, das ich nicht gekannt, diente mir.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Söhne des Auslandes werden mir huldigen, gehorchen mir auf Ohrgehör.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Die Söhne des Auslandes welken hin und kriechen hervor aus ihren Schlössern.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Es lebt Jehovah, und gesegnet sei mein Fels, und erhöht sei mein Gott, der Fels meines Heiles,
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Der Gott, Der mir Rache gibt und Völker herabbringt unter mich.
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
Und mich herausgebracht aus meinen Feinden, und mich erhöht über die, so wider mich aufstanden, und mich errettet von dem Manne der Gewalttat.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Darum bekenne ich Dich unter den Völkerschaften, Jehovah, und singe Psalmen Deinem Namen.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Er macht großes Heil Seinem König und tut Barmherzigkeit Seinem Gesalbten, dem David, und Seinem Samen in Ewigkeit.
