2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
And David speaketh to Jehovah the words of this song in the day Jehovah hath delivered him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul,
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
and he saith: 'Jehovah [is] my rock, And my bulwark, and a deliverer to me,
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
My God [is] my rock — I take refuge in Him; My shield, and the horn of my salvation, My high tower, and my refuge! My Saviour, from violence Thou savest me!
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
The Praised One, I call Jehovah: And from mine enemies I am saved.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
When the breakers of death compassed me, The streams of the worthless terrify me,
The cords of Sheol have surrounded me, Before me have been the snares of death. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
In mine adversity I call Jehovah, And unto my God I call, And He heareth from His temple my voice, And my cry [is] in His ears,
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
And shake and tremble doth the earth, Foundations of the heavens are troubled, And are shaken, for He hath wrath!
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Gone up hath smoke by His nostrils. And fire from His mouth devoureth, Brands have been kindled by it.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
And He inclineth heaven, and cometh down, And thick darkness [is] under His feet.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
And He rideth on a cherub, and doth fly, And is seen on the wings of the wind.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
And He setteth darkness Round about Him — tabernacles, Darkness of waters — thick clouds of the skies.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
From the brightness before Him Were brands of fire kindled!
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Thunder from the heavens doth Jehovah, And the Most High giveth forth His voice.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
And He sendeth forth arrows, And scattereth them; Lightning, and troubleth them;
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
And seen are the streams of the sea, Revealed are foundations of the world, By the rebuke of Jehovah, From the breath of the spirit of His anger.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
He sendeth from above — He taketh me, He draweth me out of many waters.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
He delivereth me from my strong enemy, From those hating me, For they were stronger than I.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
They are before me in a day of my calamity, And Jehovah is my support,
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
And He bringeth me out to a large place, He draweth me out for He delighted in me.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
Jehovah recompenseth me, According to my righteousness, According to the cleanness of my hands, He doth return to me.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
For I have kept the ways of Jehovah, And have not done wickedly against my God.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
For all His judgments [are] before me, As to His statutes, I turn not from them.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
And I am perfect before Him, And I keep myself from mine iniquity.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
And Jehovah returneth to me, According to my righteousness, According to my cleanness before His eyes.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
With the kind Thou shewest Thyself kind, With the perfect man Thou shewest Thyself perfect,
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
With the pure Thou shewest Thyself pure, And with the perverse Thou shewest Thyself a wrestler.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
And the poor people Thou dost save, And Thine eyes on the high causest to fall.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
For Thou [art] my lamp, O Jehovah, And Jehovah doth lighten my darkness.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
For by Thee I run — a troop, By my God I leap a wall.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
God! Perfect [is] His way, The saying of Jehovah is tried, A shield He [is] to all those trusting in Him.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God save Jehovah? And who a Rock save our God?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
God — my bulwark, [my] strength, And He maketh perfect my way;
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Making my feet like hinds, And on my high places causeth me to stand,
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Teaching my hands for battle, And brought down was a bow of brass by mine arms,
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
And Thou givest to me the shield of Thy salvation, And Thy lowliness maketh me great.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou enlargest my step under me, And mine ankles have not slidden.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
I pursue mine enemies and destroy them, And I turn not till they are consumed.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
And I consume them, and smite them, And they rise not, and fall under my feet.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
And Thou girdest me [with] strength for battle, Thou causest my withstanders to bow under me.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
And mine enemies — Thou givest to me the neck, Those hating me — and I cut them off.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
They look, and there is no saviour; Unto Jehovah, and He hath not answered them.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
And I beat them as dust of the earth, As mire of the streets I beat them small — I spread them out!
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
And — Thou dost deliver me From the strivings of my people, Thou placest me for a head of nations; A people I have not known do serve me.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Sons of a stranger feign obedience to me, At the hearing of the ear they hearken to me.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Sons of a stranger fade away, And gird themselves by their close places.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Jehovah liveth, and blessed [is] my Rock, And exalted is my God — The Rock of my salvation.
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
God — who is giving vengeance to me, And bringing down peoples under me,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
And bringing me forth from mine enemies, Yea, above my withstanders Thou raisest me up. From a man of violence Thou deliverest me.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Therefore I confess Thee, O Jehovah, among nations. And to Thy name I sing praise.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Magnifying the salvations of His king, And doing loving-kindness to His anointed, To David, and to his seed — unto the age!'
