1 хроніки 20

1 І сталося по році, того ча́су, як царі вихо́дили на війну, то Йоав повів військо́ву силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.

Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻene hili ange ʻae taʻu ʻe taha, ʻi he faʻahitaʻu ʻaia ʻoku faʻa ʻalu atu ai ʻae ngaahi tuʻi [ke fai ʻae tau], naʻe tataki atu ʻe Soape ʻae mālohi ʻoe kautau, pea naʻa ne fakalala ʻae fonua ʻoe fānau ʻa ʻAmoni, pea naʻa ne hoko atu ʻo kāpui ʻa Lapa ʻaki ʻae tau. Ka naʻe nofo pe ʻa Tevita ʻi Selūsalema. Pea naʻe kapa ʻa Lapa ʻe Soape, mo ne fakaʻauha ia.

2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага́ її́ талант золота, а на ній камі́ння дорогоцінне, — і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здо́бичі з того міста.

Pea naʻe toʻo mai ʻe Tevita ʻae tatā fakatuʻi mei he ʻulu ʻo honau tuʻi, pea ko hono mamafa ko e taleniti koula ʻe taha, pea naʻe fonofono ki ai ʻae ngaahi maka mahuʻinga; pea naʻe ʻai ia ki he fofonga ʻo Tevita: pea naʻa ne fetuku foki mei he kolo ʻae koloa lahi ʻaupito.

3 А наро́д, що був у ньому, повиво́див, і перетина́в їх пи́лками, і забивав залі́зними доло́тами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським міста́м. І вернувся Давид та ввесь наро́д до Єрусалиму.

Pea naʻa ne ʻomi kituaʻā ʻae kakai naʻe nofo ʻi ai, mo ne kilisi ʻakinautolu ʻaki ʻae kili, pea mo e ngaahi meʻa keli ukamea, pea mo e ngaahi toki. Naʻe fai pehē ʻe Tevita ki he ngaahi kolo kotoa pē ʻoe fānau ʻa ʻAmoni, Pea naʻe foki mai ʻa Tevita pea mo e kakai kotoa pē ki Selūsalema.

4 І сталося по то́му, і була війна в Ґезері з филисти́млянами. Тоді хуша́нин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих наща́дків, і вони були поко́нані.

Pea hili ʻae meʻa ni naʻe hoko ʻo pehē, naʻe fai ʻae tau ʻi Kesa mo e kakai Filisitia; pea ko e kuonga ia naʻe tāmateʻi ʻa Sipei ʻe Sipikei ko e tangata Husa, ko e taha ʻi he fānau ʻoe tangata sino lahi ʻaupito: pea naʻe ikuna ʻakinautolu.

5 І була ще війна з филисти́млянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатя́нина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як ткацький вал!

Pea naʻe toe fai ʻae tau mo e kakai Filisitia: pea naʻe tāmateʻi ʻe Elihanani ko e foha ʻo Saele ʻo Laami ko e tehina ʻo Kolaia ko e tangata Kati, ʻaia naʻe tatau hono foʻi tao mo e ʻakau lalanga ʻoe tangata lalanga tupenu.

6 І була́ ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зро́сту, що мав по шість пальців, — усього двадцять і чотири. І він також був із наща́дків Рефая.

Pea naʻe toe fai foki ʻae tau ʻi Kati, pea naʻe ʻi ai ha tangata fuʻu lahi ʻaupito, ʻaia naʻe uofulu ma fā ʻa hono kupuʻi nima mo hono kupuʻi vaʻe, ko e taki ono ʻi he nima, mo e taki ono ʻi he vaʻe: pea ko e foha foki ia ʻoe tangata sino lahi ʻaupito.

7 І зневажа́в він Ізраїля, — та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.

Ka ʻi heʻene polepole tau ki ʻIsileli naʻe tāmateʻi ia ʻe Sonatane ko e foha ʻo Simia ko e tokoua ʻo Tevita.

8 Ці також похо́дили від Рефая в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.

Naʻe fanauʻi ʻakinautolu ni ki he fuʻu tangata lahi ʻaupito ʻi Kati; pea naʻa nau tō ʻo mate ʻi he nima ʻo Tevita pea ʻi he nima ʻo ʻene kau tamaioʻeiki.