1 хроніки 14
1 А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім.
Now Hiram king of Tyre sent messengers to David, and timber of cedars, with masons and carpenters, to build him an house.
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля.
And David perceived that the LORD had confirmed him king over Israel, for his kingdom was exalted on high, because of his people Israel.
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.
And David took more wives at Jerusalem: and David begat more sons and daughters.
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
Now these are the names of his children which he had in Jerusalem; Shammua, and Shobab, Nathan, and Solomon,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
And Ibhar, and Elishua, and Elpalet,
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
And Nogah, and Nepheg, and Japhia,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
And Elishama, and Beeliada, and Eliphalet.
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
And when the Philistines heard that David was anointed king over all Israel, all the Philistines went up to seek David. And David heard of it, and went out against them.
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм.
And the Philistines came and spread themselves in the valley of Rephaim.
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“.
And David enquired of God, saying, Shall I go up against the Philistines? and wilt thou deliver them into my hand? And the LORD said to him, Go up; for I will deliver them into thy hand.
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім!
So they came up to Baalperazim; and David smote them there. Then David said, God hath broken in upon my enemies by my hand like the breaking forth of waters: therefore they called the name of that place Baalperazim.
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
And when they had left their gods there, David gave a commandment, and they were burned with fire.
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині.
And the Philistines yet again spread themselves abroad in the valley.
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́.
Therefore David enquired again of God; and God said to him, Go not up after them; turn away from them, and come upon them in front of the mulberry trees.
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“.
And it shall be, when thou shalt hear a sound of marching in the tops of the mulberry trees, then thou shalt go out to battle: for God hath gone forth before thee to smite the host of the Philistines.
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
David therefore did as God commanded him: and they smote the host of the Philistines from Gibeon even to Gazer.
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́.
And the fame of David went out into all lands; and the LORD brought the fear of him upon all nations.
