До римлян 13
1 Всяка, душа властям висшим нехай корить ся; нема бо властї, коли не від Бога. Які ж є власті, від Бога вони настановлені.
Let every soul be in subjection to the higher powers: for there is no power but of God; and the [powers] that be are ordained of God.
2 Тим-же, хто протавить ся власті, Божому повелїнню противиться; хто ж противить ся, ті собі осуд набувають.
Therefore he that resisteth the power, withstandeth the ordinance of God: and they that withstand shall receive to themselves judgment.
3 Князі бо не добрим дїлам страх, а лихим. Хочеш же не боятись властї? Добре роби, то й мати меш похвалу від неї.
For rulers are not a terror to the good work, but to the evil. And wouldest thou have no fear of the power? do that which is good, and thou shalt have praise from the same:
4 Божий бо слуга він, тобі на добро. Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить; Божий бо слуга він, відомститедь гнїва тому, хто робить лихе.
for he is a minister of God to thee for good. But if thou do that which is evil, be afraid; for he beareth not the sword in vain: for he is a minister of God, an avenger for wrath to him that doeth evil.
5 Тим-же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти.
Wherefore [ye] must needs be in subjection, not only because of the wrath, but also for conscience sake.
6 Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують.
For for this cause ye pay tribute also; for they are ministers of God’s service, attending continually upon this very thing.
7 Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.
Render to all their dues: tribute to whom tribute [is due]; custom to whom custom; fear to whom fear; honour to whom honour.
8 Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.
Owe no man anything, save to love one another: for he that loveth his neighbour hath fulfilled the law.
9 Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.
For this, Thou shalt not commit adultery, Thou shalt not kill, Thou shalt not steal, Thou shalt not covet, and if there be any other commandment, it is summed up in this word, namely, Thou shalt love thy neighbour as thyself.
10 Любов ближньому зла не робить; тим любов - сповненнє закону.
Love worketh no ill to his neighbour: love therefore is the fulfillment of the law.
11 Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасеннє, нїж, як ми увірували.
And this, knowing the season, that now it is high time for you to awake out of sleep: for now is salvation nearer to us than when we [first] believed.
12 Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.
The night is far spent, and the day is at hand: let us therefore cast off the works of darkness, and let us put on the armour of light.
13 Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.
Let us walk honestly, as in the day; not in revelling and drunkenness, not in chambering and wantonness, not in strife and jealousy.
14 Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.
But put ye on the Lord Jesus Christ, and make not provision for the flesh, to [fulfill] the lusts [thereof].
