Від Матвія 27
1 Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
A LAO ran pajaner, jamero lapalap akan o jaumaj akan en toun jap o kapukapunada duen Iejuj pwen kamatala
2 і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
Irail lao jaliedi i, ap wawei, ki on ren kopina Pontiuj Pilatuj.
3 Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
A Iudaj, me panala i lao kilaner me a pakadeikadar, en kamatala, ap kalukila o purekido moni jileijok ren jamero lapalap akan o jaumaj akan.
4 кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
Indada: Nai me wiadar dip, ni ai panalar nta makelekel. A irail inda: Menda re at? Koe en pein wia.
5 І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
I ari kajedi moni ko nan im en kaudok, ap koieilar lujiamalar.
6 Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
A jamero lapalap akan ale moni ko indada; A jota pun kitail en ki on nan deun mairon, pwe pwain pan nta.
7 Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
Irail ari kapukapun, ap netiadar jap en jaun wia dal, waja me men liki pan jeredi ia,
8 Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
I me waja o adaneki jap en nta kokodo lei ran wet.
9 Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
I dokan a pwaidar, me lokidor ren jaukop Ieremia, me majani: Irail ari aleer moni jileijok i pwaine pan i, me re netiada ren men Ijrael.
10 і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
O pwaine kida jap en jaun wia dal, duen me Kaun o kotin majani on ia.
11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Iejuj ari kotikot mon kopina; kopina ap kainoma re a majani: Nanmarki en Juj akan komui? A Iejuj kotin majani on i: Komui me majani.
12 А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
Jamero lapalap akan o jaumaj akan lao karaune kin i, a jota kotin japen.
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Pilatuj ap majani on i: Komui jota ron duen ar karakarauni komui kaualap?
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
I ari jota kotin majani on i meakot. Kopina ap poneponeki kaualap.
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Ari, ni kamadip o kopina kin lapwa on irail amen me jalidi, meamen, me re mauki,
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
A i anjau o ol amen, ad a Parapaj, me jalidi re’rail.
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
Irail lao pokon penaer, Pilatuj ap majani on irail: Ij me komail mauki, i en lapwa dan komail, Parapaj de Iejuj, me maraneki Krijtuj?
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
Pwe a ajaer, ar peirin, me re pan kilar i.
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
A lao kaipokedi pon deun kadeik, a paud ilokilan i indada: Komui der wia meakot on ol pun men et, pwe i auramandar duen i, me i lokelokeki laud ran wet.
20 Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
A jamero lapalap akan o jaumaj akan jairen kila pokon o, ar poekipoeki Parapaj o kamatala Iejuj.
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
A kopina japen majani on irail: Ij re’ra, me komail mauki, i en lapwadan komail? Irail potoan on: Parapaj.
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
Pilatuj ap majani on irail: Da me i en wiaki Iejuj, me maraneki Krijtuj? Irail karoj potoan on: A en kalopuela!
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
A kopina majani: Pwe sued da, me a wiadar? A re kalaudela ar weriwer: A pan kalopuela!
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
Pilatuj lao kilan, me a jota kak wiada meakot, pwe moromoron pan wiaui, ap ale pil, omiom mo’rail majani: Nai makelekel jan ntan ol pun men et, komail pan wia.
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
Aramaj karoj ap wiaki eu japen indada: Nta en kapokon on kit o nait jeri kan!
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
A ap lapwa don irail Parapaj, a Iejuj me a woki ap mueid on irail, en kalopuela i.
27 Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Nain kopina jaunpei kan ap ale Iejuj kalualon on nan im en kadeik o, ap kapokon pena jaunpei karoj;
28 І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
Irail ap ki jan i japwilim a likau kan, ap id kalikauwie kida i likau waitata;
29 і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
Ap pada al en tek eu, ap kida pon kadokenmai, o ki on iokon apot ni lim a maun, o kelepukidi mo a o kapikapidi i indada: Ion Nanmarki en Juj akan!
30 І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
Irail kondipe on i, o re ale jokon o, o pokieki kadokenmai.
31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
Irail lao kapiti I, ap kijan likau waitata, ap kapure on I udan japwili a likau o kaluawei, pwen kalopuela.
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Ni arail lao kotikot kokola, rap diarada aramaj en Kirene men, en wadala japwelim a lopu.
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Irail lao lel on waja o, me ad a Kolkata iet wewe: Waja en pondal en mona.
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
Irail ki on I pinika, me doleki edi. A lao kotin jon kij, a jota urak
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Irail lao kalopuelar i, ap nek pajan japwilim a likau kadoropwe kidar.
36 І, посідавши, стерегли Його там;
Irail ari mondi on waja o majamajan i.
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
O ponanin kadokenmai re pajuredier intin o, me a pukoki: let Nanmarki en Juj akan.
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Lolap riamen ian i lopuelar, amen mi ni pali maun, a amen ni pali main.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Me dadaulul akan lalaue i, duedualok.
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
Katiti: Koe me kin kawela im en kaudok ap id kauada pon jili pon, en pein dore uk ala; ma Japwilim en Kot koe, en keredi jan nin lopu en!
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
A jamero lapalap, o jaunkawewe, o jaumaj akan pil dueta kapikapiti i indada:
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
A dorelar akai, ap jota kak dorela pein i; ma i Nanmarki en Ijrael, i en keredi jan ni lopu en, a kitail pan kamelele i.
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
A liki Kot, i en kotin dorela, ma a kotin kupura i, pwe a indada: Nai Japwilim en Kot.
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
Lolap oko, me ian i lopuelar, pil lalaue i.
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Jan ni auer kawonu lel auer kaduau rotorot kipadi jap o.
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
Ni auer kaduau Iejuj ap kotin nil laud majani: Eli, eli lama ajaptani! let wewe: Ai Kot, ai Kot, da me komui likitmalia kin ia la?
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
Akai me u waja o, ronadar me, ap indada: A eker Eliaj.
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
A amen irail pitipit tan ale lim eu, kaduedi on nan pinika kauon ni alek apot, kidan i en urak,
49 Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
A akai me inda: Iermen, kitail en kilan maj, ma Eliaj pan pwarado dorela i.
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Iejuj pil kotin nil laud, ap kadarala nen e.
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
A kilan, perepa likau en im en kaudok o ap dei pajan, jan pali poa lei pa, o jap rereda, o paip akai ronkilar,
52 і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
O joujou kai jara pajan, o war en me jaraui kan toto, me mamair, ap iajadar.
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
O murin ar iajadar, irail koda jan nan joujou kan, kolan kanim jaraui, pwara don me toto.
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Jenturion o me ian i jinjila Iejui, kilaner jap a rereda, o meakan, me wiauier, rap majakadar kaualap, katiti: Melel i, me Japwilim en Kot!
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
O li toto mi kailewei, kilekilan me wiaui, iei irail, me idauendo Iejuj jan Kalilaa papa i.
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
Maria men Makdala, o Maria in en Iakopuj i Iojej, o in en nain Jepedauj akan mi nan pun arail.
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
A lao jautik penaer, ol kapwapwa men pwarado, men Arimatia, me ad a Iojep, me pil tounpadak en Iejuj amen.
58 Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
I ari poto don Pilatuj poeki kalep en Iejuj. Pilatuj ap majani, a en panalan i.
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
Iojep ari ale kalep o, kidimiki pena likau makelekel o kajelel;
60 положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
Ap nekidedi nan pein a joujou kap, me a weiradar nan paip; i ap kadapure on takai kalaimun eu nan au en joujou o, up kotila jan,
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
A Maria men Makdala, o Maria teio momod jal on joujou o.
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
A mandan ran o, ran en kaonop, jamero lapalap o Parijar akan pokon pena ren Pilatuj.
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
Indada: Main, kit tamandar, me ol jued men et katitiki ni a memaur: I pan maureda murin ranjilu.
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
Komui ari majani, me ren jinjila joujou o lel ran kajilu, pwe a tounpadak kan de kodo pirapela, ap indan aramaj: A kotin iajadar jan ren me melar akan, pwe pakotau wet pan jued jan men maj,
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
Pilatuj majani on irail: let jilepa ko, komail kowei jinjila joujou o duen komail kak on.
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Irail ari koieila, kileledier takai o, o kajilaki joujou o jaunpei kai.
