Від Матвія 14
1 Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
At that season Herod the tetrarch heard the report concerning Jesus,
2 і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
and said unto his servants, This is John the Baptist; he is risen from the dead; and therefore do these powers work in him.
3 Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
For Herod had laid hold on John, and bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
4 Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
For John said unto him, It is not lawful for thee to have her.
5 І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
And when he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
6 У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced in the midst, and pleased Herod.
7 За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
Whereupon he promised with an oath to give her whatsoever she should ask.
8 Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
And she, being put forward by her mother, saith, Give me here in a charger the head of John the Baptist.
9 І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
And the king was grieved; but for the sake of his oaths, and of them which sat at meat with him, he commanded it to be given;
10 І, пославши, стяв Йоана в темниці.
and he sent, and beheaded John in the prison.
11 І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
And his head was brought in a charger, and given to the damsel: and she brought it to her mother.
12 І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
And his disciples came, and took up the corpse, and buried him; and they went and told Jesus.
13 Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
Now when Jesus heard [it], he withdrew from thence in a boat, to a desert place apart: and when the multitudes heard [thereof], they followed him on foot from the cities.
14 І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
And he came forth, and saw a great multitude, and he had compassion on them, and healed their sick.
15 Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
And when even was come, the disciples came to him, saying, The place is desert, and the time is already past; send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.
16 Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
But Jesus said unto them, They have no need to go away; give ye them to eat.
17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
And they say unto him, We have here but five loaves, and two fishes.
18 Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
And he said, Bring them hither to me.
19 І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
And he commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves, and the two fishes, and looking up to heaven, he blessed, and brake and gave the loaves to the disciples, and the disciples to the multitudes.
20 І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
And they did all eat, and were filled: and they took up that which remained over of the broken pieces, twelve baskets full.
21 А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
And they that did eat were about five thousand men, beside women an children.
22 І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
And straightway he constrained the disciples to enter into the boat, and to go before him unto the other side, till he should send the multitudes away.
23 А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
And after he had sent the multitudes away, he went up into the mountain apart to pray: and when even was come, he was there alone.
24 Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
But the boat was now in the midst of the sea, distressed by the waves; for the wind was contrary.
25 У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
And in the fourth watch of the night he came unto them, walking upon the sea.
26 І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
And when the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, It is an apparition; and they cried out for fear.
27 Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
But straightway Jesus spake unto them, saying, Be of good cheer; it is I; be not afraid.
28 Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
And Peter answered him and said, Lord, if it be thou, bid me come unto thee upon the waters.
29 Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
And he said, Come. And Peter went down from the boat, and walked upon the waters, to come to Jesus.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
But when he saw the wind, he was afraid; and beginning to sink, he cried out, saying, Lord, save me.
31 Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
And immediately Jesus stretched forth his hand, and took hold of him, and saith unto him, O thou of little faith, wherefore didst thou doubt?
32 І як увійшли вони в човен, утих вітер.
And when they were gone up into the boat, the wind ceased.
33 А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
And they that were in the boat worshipped him, saying, Of a truth thou art the Son of God.
34 І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
And when they had crossed over, they came to the land, unto Gennesaret.
35 І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
And when the men of that place knew him, they sent into all that region round about, and brought unto him all that were sick;
36 і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
and they besought him that they might only touch the border of his garment: and as many as touched were made whole.
