Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
And he said unto them, Verily I say unto you, There be some here of them that stand [by], which shall in no wise taste of death, till they see the kingdom of God come with power.
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
And after six days Jesus taketh with him Peter, and James, and John, and bringeth them up into a high mountain apart by themselves: and he was transfigured before them:
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
and his garments became glistering, exceeding white; so as no fuller on earth can whiten them.
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
And there appeared unto them Elijah with Moses: and they were talking with Jesus.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
And Peter answereth and saith to Jesus, Rabbi, it is good for us to be here: and let us make three tabernacles; one for thee, and one for Moses, and one for Elijah.
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
For he wist not what to answer; for they became sore afraid.
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
And there came a cloud overshadowing them: and there came a voice out of the cloud, This is my beloved Son: hear ye him.
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
And suddenly looking round about, they saw no one any more, save Jesus only with themselves.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
And as they were coming down from the mountain, he charged them that they should tell no man what things they had seen, save when the Son of man should have risen again from the dead.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
And they kept the saying, questioning among themselves what the rising again from the dead should mean.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
And they asked him, saying, The scribes say that Elijah must first come.
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
And he said unto them, Elijah indeed cometh first, and restoreth all things: and how is it written of the Son of man, that he should suffer many things and be set at nought?
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
But I say unto you, that Elijah is come, and they have also done unto him whatsoever they listed, even as it is written of him.
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
And when they came to the disciples, they saw a great multitude about them, and scribes questioning with them.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
And straightway all the multitude, when they saw him, were greatly amazed, and running to him saluted him.
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
And he asked them, What question ye with them?
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
And one of the multitude answered him, Master, I brought unto thee my son, which hath a dumb spirit;
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
and wheresoever it taketh him, it dasheth him down: and he foameth, and grindeth his teeth, and pineth away: and I spake to thy disciples that they should cast it out; and they were not able.
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
And he answereth them and saith, O faithless generation, how long shall I be with you? how long shall I bear with you? bring him unto me.
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
And they brought him unto him: and when he saw him, straightway the spirit tare him grievously; and he fell on the ground, and wallowed foaming.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
And he asked his father, How long time is it since this hath come unto him? And he said, From a child.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
And oft-times it hath cast him both into the fire and into the waters, to destroy him: but if thou canst do anything, have compassion on us, and help us.
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
And Jesus said unto him, If thou canst! All things are possible to him that believeth.
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Straightway the father of the child cried out, and said, I believe; help thou mine unbelief.
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
And when Jesus saw that a multitude came running together, he rebuked the unclean spirit, saying unto him, Thou dumb and deaf spirit, I command thee, come out of him, and enter no more into him.
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
And having cried out, and torn him much, he came out: and [the child] became as one dead; insomuch that the more part said, He is dead.
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
But Jesus took him by the hand, and raised him up; and he arose.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
And when he was come into the house, his disciples asked him privately, [saying], We could not cast it out.
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
And he said unto them, This kind can come out by nothing, save by prayer.
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
And they went forth from thence, and passed through Galilee; and he would not that any man should know it.
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
For he taught his disciples, and said unto them, The Son of man is delivered up into the hands of men, and they shall kill him; and when he is killed, after three days he shall rise again.
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
But they understood not the saying, and were afraid to ask him.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
And they came to Capernaum: and when he was in the house he asked them, What were ye reasoning in the way?
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
But they held their peace: for they had disputed one with another in the way, who [was] the greatest.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
And he sat down, and called the twelve; and he saith unto them, If any man would be first, he shall be last of all, and minister of all.
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
And he took a little child, and set him in the midst of them: and taking him in his arms, he said unto them,
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
Whosoever shall receive one of such little children in my name, receiveth me: and whosoever receiveth me, receiveth not me, but him that sent me.
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
John said unto him, Master, we saw one casting out devils in thy name: and we forbade him, because he followed not us.
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
But Jesus said, Forbid him not: for there is no man which shall do a mighty work in my name, and be able quickly to speak evil of me.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
For he that is not against us is for us.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
For whosoever shall give you a cup of water to drink, because ye are Christ’s, verily I say unto you, he shall in no wise lose his reward.
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
And whosoever shall cause one of these little ones that believe on me to stumble, it were better for him if a great millstone were hanged about his neck, and he were cast into the sea.
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
And if thy hand cause thee to stumble, cut it off: it is good for thee to enter into life maimed, rather than having thy two hands to go into hell, into the unquenchable fire. (Geenna g1067)
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
And if thy foot cause thee to stumble, cut it off: it is good for thee to enter into life halt, rather than having thy two feet to be cast into hell. (Geenna g1067)
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
And if thine eye cause thee to stumble, cast it out: it is good for thee to enter into the kingdom of God with one eye, rather than having two eyes to be cast into hell; (Geenna g1067)
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
where their worm dieth not, and the fire is not quenched.
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
For every one shall be salted with fire.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Salt is good: but if the salt have lost its saltness, wherewith will ye season it? Have salt in yourselves, and be at peace one with another.
