Від Марка 14
1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
erat autem pascha et azyma post biduum et quaerebant summi sacerdotes et scribae quomodo eum dolo tenerent et occiderent
2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
dicebant enim non in die festo ne forte tumultus fieret populi
3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
et cum esset Bethaniae in domo Simonis leprosi et recumberet venit mulier habens alabastrum unguenti nardi spicati pretiosi et fracto alabastro effudit super caput eius
4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
erant autem quidam indigne ferentes intra semet ipsos et dicentes ut quid perditio ista unguenti facta est
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
poterat enim unguentum istud veniri plus quam trecentis denariis et dari pauperibus et fremebant in eam
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре діло вчинила на мені.
Iesus autem dixit sinite eam quid illi molesti estis bonum opus operata est in me
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
semper enim pauperes habetis vobiscum et cum volueritis potestis illis benefacere me autem non semper habetis
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
quod habuit haec fecit praevenit unguere corpus meum in sepulturam
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
amen dico vobis ubicumque praedicatum fuerit evangelium istud in universum mundum et quod fecit haec narrabitur in memoriam eius
10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
et Iudas Scariotis unus de duodecim abiit ad summos sacerdotes ut proderet eum illis
11 Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
qui audientes gavisi sunt et promiserunt ei pecuniam se daturos et quaerebat quomodo illum oportune traderet
12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
et primo die azymorum quando pascha immolabant dicunt ei discipuli quo vis eamus et paremus tibi ut manduces pascha
13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
et mittit duos ex discipulis suis et dicit eis ite in civitatem et occurret vobis homo laguenam aquae baiulans sequimini eum
14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
et quocumque introierit dicite domino domus quia magister dicit ubi est refectio mea ubi pascha cum discipulis meis manducem
15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
et ipse vobis demonstrabit cenaculum grande stratum et illic parate nobis
16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
et abierunt discipuli eius et venerunt in civitatem et invenerunt sicut dixerat illis et praeparaverunt pascha
17 І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
vespere autem facto venit cum duodecim
18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
et discumbentibus eis et manducantibus ait Iesus amen dico vobis quia unus ex vobis me tradet qui manducat mecum
19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
at illi coeperunt contristari et dicere ei singillatim numquid ego
20 Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
qui ait illis unus ex duodecim qui intinguit mecum in catino
21 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
et Filius quidem hominis vadit sicut scriptum est de eo vae autem homini illi per quem Filius hominis traditur bonum ei si non esset natus homo ille
22 Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
et manducantibus illis accepit Iesus panem et benedicens fregit et dedit eis et ait sumite hoc est corpus meum
23 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
et accepto calice gratias agens dedit eis et biberunt ex illo omnes
24 І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
et ait illis hic est sanguis meus novi testamenti qui pro multis effunditur
25 Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
amen dico vobis quod iam non bibam de genimine vitis usque in diem illum cum illud bibam novum in regno Dei
26 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
et hymno dicto exierunt in montem Olivarum
27 І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
et ait eis Iesus omnes scandalizabimini in nocte ista quia scriptum est percutiam pastorem et dispergentur oves
28 Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
sed posteaquam resurrexero praecedam vos in Galilaeam
29 Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
Petrus autem ait ei et si omnes scandalizati fuerint sed non ego
30 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
et ait illi Iesus amen dico tibi quia tu hodie in nocte hac priusquam bis gallus vocem dederit ter me es negaturus
31 Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
at ille amplius loquebatur et si oportuerit me simul conmori tibi non te negabo similiter autem et omnes dicebant
32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
et veniunt in praedium cui nomen Gethsemani et ait discipulis suis sedete hic donec orem
33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
et adsumit Petrum et Iacobum et Iohannem secum et coepit pavere et taedere
34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
et ait illis tristis est anima mea usque ad mortem sustinete hic et vigilate
35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
et cum processisset paululum procidit super terram et orabat ut si fieri posset transiret ab eo hora
36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
et dixit Abba Pater omnia possibilia tibi sunt transfer calicem hunc a me sed non quod ego volo sed quod tu
37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
et venit et invenit eos dormientes et ait Petro Simon dormis non potuisti una hora vigilare
38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
vigilate et orate ut non intretis in temptationem spiritus quidem promptus caro vero infirma
39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
et iterum abiens oravit eundem sermonem dicens
40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
et reversus denuo invenit eos dormientes erant enim oculi illorum ingravati et ignorabant quid responderent ei
41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
et venit tertio et ait illis dormite iam et requiescite sufficit venit hora ecce traditur Filius hominis in manus peccatorum
42 Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
surgite eamus ecce qui me tradit prope est
43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
et adhuc eo loquente venit Iudas Scarioth unus ex duodecim et cum illo turba cum gladiis et lignis a summis sacerdotibus et a scribis et a senioribus
44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
dederat autem traditor eius signum eis dicens quemcumque osculatus fuero ipse est tenete eum et ducite
45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
et cum venisset statim accedens ad eum ait rabbi et osculatus est eum
46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
at illi manus iniecerunt in eum et tenuerunt eum
47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
unus autem quidam de circumstantibus educens gladium percussit servum summi sacerdotis et amputavit illi auriculam
48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
et respondens Iesus ait illis tamquam ad latronem existis cum gladiis et lignis conprehendere me
49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
cotidie eram apud vos in templo docens et non me tenuistis sed ut adimpleantur scripturae
50 І, покинувши Його, всі повтікали.
tunc discipuli eius relinquentes eum omnes fugerunt
51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
adulescens autem quidam sequebatur illum amictus sindone super nudo et tenuerunt eum
52 він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
at ille reiecta sindone nudus profugit ab eis
53 І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
et adduxerunt Iesum ad summum sacerdotem et conveniunt omnes sacerdotes et scribae et seniores
54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
Petrus autem a longe secutus est eum usque intro in atrium summi sacerdotis et sedebat cum ministris et calefaciebat se ad ignem
55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
summi vero sacerdotes et omne concilium quaerebant adversum Iesum testimonium ut eum morti traderent nec inveniebant
56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
multi enim testimonium falsum dicebant adversus eum et convenientia testimonia non erant
57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
et quidam surgentes falsum testimonium ferebant adversus eum dicentes
58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
quoniam nos audivimus eum dicentem ego dissolvam templum hoc manufactum et per triduum aliud non manufactum aedificabo
59 Та й так не сходились сьвідчення їх.
et non erat conveniens testimonium illorum
60 І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
et exsurgens summus sacerdos in medium interrogavit Iesum dicens non respondes quicquam ad ea quae tibi obiciuntur ab his
61 Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
ille autem tacebat et nihil respondit rursum summus sacerdos interrogabat eum et dicit ei tu es Christus Filius Benedicti
62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
Iesus autem dixit illi ego sum et videbitis Filium hominis a dextris sedentem Virtutis et venientem cum nubibus caeli
63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
summus autem sacerdos scindens vestimenta sua ait quid adhuc desideramus testes
64 Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
audistis blasphemiam quid vobis videtur qui omnes condemnaverunt eum esse reum mortis
65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
et coeperunt quidam conspuere eum et velare faciem eius et colaphis eum caedere et dicere ei prophetiza et ministri alapis eum caedebant
66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
et cum esset Petrus in atrio deorsum venit una ex ancillis summi sacerdotis
67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
et cum vidisset Petrum calefacientem se aspiciens illum ait et tu cum Iesu Nazareno eras
68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
at ille negavit dicens neque scio neque novi quid dicas et exiit foras ante atrium et gallus cantavit
69 І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
rursus autem cum vidisset illum ancilla coepit dicere circumstantibus quia hic ex illis est
70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
at ille iterum negavit et post pusillum rursus qui adstabant dicebant Petro vere ex illis es nam et Galilaeus es
71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
ille autem coepit anathematizare et iurare quia nescio hominem istum quem dicitis
72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
et statim iterum gallus cantavit et recordatus est Petrus verbi quod dixerat ei Iesus priusquam gallus cantet bis ter me negabis et coepit flere
