Від Луки 22
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Si avvicinava la festa degli Azzimi, chiamata Pasqua,
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
e i sommi sacerdoti e gli scribi cercavano come toglierlo di mezzo, poiché temevano il popolo.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Allora satana entrò in Giuda, detto Iscariota, che era nel numero dei Dodici.
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
Ed egli andò a discutere con i sommi sacerdoti e i capi delle guardie sul modo di consegnarlo nelle loro mani.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
Essi si rallegrarono e si accordarono di dargli del denaro.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
Egli fu d'accordo e cercava l'occasione propizia per consegnarlo loro di nascosto dalla folla.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Venne il giorno degli Azzimi, nel quale si doveva immolare la vittima di Pasqua.
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
Gesù mandò Pietro e Giovanni dicendo: «Andate a preparare per noi la Pasqua, perché possiamo mangiare».
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
Gli chiesero: «Dove vuoi che la prepariamo?».
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
Ed egli rispose: «Appena entrati in città, vi verrà incontro un uomo che porta una brocca d'acqua. Seguitelo nella casa dove entrerà
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
e direte al padrone di casa: Il Maestro ti dice: Dov'è la stanza in cui posso mangiare la Pasqua con i miei discepoli?
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
Egli vi mostrerà una sala al piano superiore, grande e addobbata; là preparate».
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
Essi andarono e trovarono tutto come aveva loro detto e prepararono la Pasqua.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
Quando fu l'ora, prese posto a tavola e gli apostoli con lui,
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
e disse: «Ho desiderato ardentemente di mangiare questa Pasqua con voi, prima della mia passione,
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
poiché vi dico: non la mangerò più, finché essa non si compia nel regno di Dio».
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
E preso un calice, rese grazie e disse: «Prendetelo e distribuitelo tra voi,
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
poiché vi dico: da questo momento non berrò più del frutto della vite, finché non venga il regno di Dio».
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
Poi, preso un pane, rese grazie, lo spezzò e lo diede loro dicendo: «Questo è il mio corpo che è dato per voi; fate questo in memoria di me».
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
Allo stesso modo dopo aver cenato, prese il calice dicendo: «Questo calice è la nuova alleanza nel mio sangue, che viene versato per voi».
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
«Ma ecco, la mano di chi mi tradisce è con me, sulla tavola.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
Il Figlio dell'uomo se ne va, secondo quanto è stabilito; ma guai a quell'uomo dal quale è tradito!».
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
Allora essi cominciarono a domandarsi a vicenda chi di essi avrebbe fatto ciò.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
Sorse anche una discussione, chi di loro poteva esser considerato il più grande.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
Egli disse: «I re delle nazioni le governano, e coloro che hanno il potere su di esse si fanno chiamare benefattori.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
Per voi però non sia così; ma chi è il più grande tra voi diventi come il più piccolo e chi governa come colui che serve.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
Infatti chi è più grande, chi sta a tavola o chi serve? Non è forse colui che sta a tavola? Eppure io sto in mezzo a voi come colui che serve.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
Voi siete quelli che avete perseverato con me nelle mie prove;
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
e io preparo per voi un regno, come il Padre l'ha preparato per me,
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
perché possiate mangiare e bere alla mia mensa nel mio regno e siederete in trono a giudicare le dodici tribù di Israele.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
Simone, Simone, ecco satana vi ha cercato per vagliarvi come il grano;
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
ma io ho pregato per te, che non venga meno la tua fede; e tu, una volta ravveduto, conferma i tuoi fratelli».
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
E Pietro gli disse: «Signore, con te sono pronto ad andare in prigione e alla morte».
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Gli rispose: «Pietro, io ti dico: non canterà oggi il gallo prima che tu per tre volte avrai negato di conoscermi».
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
Poi disse: «Quando vi ho mandato senza borsa, né bisaccia, né sandali, vi è forse mancato qualcosa?». Risposero: «Nulla».
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
Ed egli soggiunse: «Ma ora, chi ha una borsa la prenda, e così una bisaccia; chi non ha spada, venda il mantello e ne compri una.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
Perché vi dico: deve compiersi in me questa parola della Scrittura: E fu annoverato tra i malfattori. Infatti tutto quello che mi riguarda volge al suo termine».
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
Ed essi dissero: «Signore, ecco qui due spade». Ma egli rispose «Basta!».
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Uscito se ne andò, come al solito, al monte degli Ulivi; anche i discepoli lo seguirono.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
Giunto sul luogo, disse loro: «Pregate, per non entrare in tentazione».
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
Poi si allontanò da loro quasi un tiro di sasso e, inginocchiatosi, pregava:
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
«Padre, se vuoi, allontana da me questo calice! Tuttavia non sia fatta la mia, ma la tua volontà».
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
Gli apparve allora un angelo dal cielo a confortarlo.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
In preda all'angoscia, pregava più intensamente; e il suo sudore diventò come gocce di sangue che cadevano a terra.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
Poi, rialzatosi dalla preghiera, andò dai discepoli e li trovò che dormivano per la tristezza.
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
E disse loro: «Perché dormite? Alzatevi e pregate, per non entrare in tentazione».
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
Mentre egli ancora parlava, ecco una turba di gente; li precedeva colui che si chiamava Giuda, uno dei Dodici, e si accostò a Gesù per baciarlo.
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
Gesù gli disse: «Giuda, con un bacio tradisci il Figlio dell'uomo?».
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
Allora quelli che eran con lui, vedendo ciò che stava per accadere, dissero: «Signore, dobbiamo colpire con la spada?».
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
E uno di loro colpì il servo del sommo sacerdote e gli staccò l'orecchio destro.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
Ma Gesù intervenne dicendo: «Lasciate, basta così!». E toccandogli l'orecchio, lo guarì.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
Poi Gesù disse a coloro che gli eran venuti contro, sommi sacerdoti, capi delle guardie del tempio e anziani: «Siete usciti con spade e bastoni come contro un brigante?
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
Ogni giorno ero con voi nel tempio e non avete steso le mani contro di me; ma questa è la vostra ora, è l'impero delle tenebre».
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Dopo averlo preso, lo condussero via e lo fecero entrare nella casa del sommo sacerdote. Pietro lo seguiva da lontano.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
Siccome avevano acceso un fuoco in mezzo al cortile e si erano seduti attorno, anche Pietro si sedette in mezzo a loro.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
Vedutolo seduto presso la fiamma, una serva fissandolo disse: «Anche questi era con lui».
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
Ma egli negò dicendo: «Donna, non lo conosco!».
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
Poco dopo un altro lo vide e disse: «Anche tu sei di loro!». Ma Pietro rispose: «No, non lo sono!».
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
Passata circa un'ora, un altro insisteva: «In verità, anche questo era con lui; è anche lui un Galileo».
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
Ma Pietro disse: «O uomo, non so quello che dici». E in quell'istante, mentre ancora parlava, un gallo cantò.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
Allora il Signore, voltatosi, guardò Pietro, e Pietro si ricordò delle parole che il Signore gli aveva detto: «Prima che il gallo canti, oggi mi rinnegherai tre volte».
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
E, uscito, pianse amaramente.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
Frattanto gli uomini che avevano in custodia Gesù lo schernivano e lo percuotevano,
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
lo bendavano e gli dicevano: «Indovina: chi ti ha colpito?».
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
E molti altri insulti dicevano contro di lui.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
Appena fu giorno, si riunì il consiglio degli anziani del popolo, con i sommi sacerdoti e gli scribi; lo condussero davanti al sinedrio e gli dissero:
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
«Se tu sei il Cristo, diccelo». Gesù rispose: «Anche se ve lo dico, non mi crederete;
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
se vi interrogo, non mi risponderete.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
Ma da questo momento starà il Figlio dell'uomo seduto alla destra della potenza di Dio ».
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
Allora tutti esclamarono: «Tu dunque sei il Figlio di Dio?». Ed egli disse loro: «Lo dite voi stessi: io lo sono».
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
Risposero: «Che bisogno abbiamo ancora di testimonianza? L'abbiamo udito noi stessi dalla sua bocca».
