Від Луки 18
1 Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
A PIL kotin majani on irail karajeraj eu, me ren poden kapakap o der panada.
2 глаголючи: Один суддя був у якомусь городі, й Бога ж бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
A kotin majani: Jaunkapun amen mi nan kanim eu, me jota lan Kot, o jota injenoki aramaj amen.
3 Вдовиця ж була одна у городі тім, і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.
A li odi men mi nan kanim ota, me poto don i potoan on: Kom kotin jauaja ia on me kailon kin ia!
4 І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
A a kan maj o, a kadekadeo a monemoneloleki: Nan i jota lan Kot, o pil jota injenoki aramaj,
5 то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
A pweki li odi men et a kadiropa ia. i pan jauaja i. pwender purodo kadiropa ia.
6 Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
Kaun o ap kotin majani: Komail ron, me jaunkapun japun indada!
7 Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
A iaduen Kot, a jota pan kotin jauaja japwilim a pilipildar akan, me kin likelikwir on i ni ran o ni pon? Pala a pan kotin pwapwand?
8 Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
I indai on komail: nan a pan madan jauaja ir. Ari jo, Nain aramaj lao pwarado, da, a pan diar pojon ni jappa?
9 Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
A pil kotin karajai on irail me kin aka punki pein irail, ap aka japunki me tei kan:
10 Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
Aramaj riamen kodala on nan im en kaudok pwen kapakap. Amen ira Parijar, a amen jaunopwei men.
11 фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
Parijar o kajinenda kelepela ekij waja kapakap due met: Main Kot, i danke ir, me i jota dueta aramaj tei kan: Lolap, japun, kamal, de dueta jaunopwei men et.
12 Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
I kin kaikaijole pan riapak ni wik eu o koleireki eijokkij eu en ai kapwa karoj.
13 А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
A jaunopwei u doo jan ekij waja, ap jota men jarada nanlan, a a pikir maramar a indada: Main Kot, re kotin kupura ia me dipan!
14 Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
I indai on komail, ol men et kodila deu a punala mon me teio. Pwe me kin kajapwilada pein i, pan kajapwilidi, a me kin kajapwilidi pein i pan kajapwilada,
15 Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
Irail ap wa don i kijin jeri kai, pwen kotin jair ir. A japwilim a tounpadak kan lao kilaner, re ap kapoui irail.
16 Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
A Iejuj kotin molipe ir majani: Mueid on kijin jeri kan, en kodo re i! Der kalik irail edi! Pwe irail me udan wein Kot.
17 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
Melel I indai on komail, meamen, me jota ale wein Kot rajon kijin jeri men, a jota pan pedelon on lole.
18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу. (aiōnios g166)
A monjap amen idok re a majani: Jaunpadak mau, da me I en wiada, pwen jojoki maur joutuk? (aiōnios g166)
19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один Бог.
Iejuj ari kotin majani on i: Da me koe indaki, me I me mau? Jota me mau men, Kot eta.
20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
Koe kin aja kujoned akan: Koe der kamal; koe der kamela aramaj; koe der pirap, koe der kinekine mal, kakaki jam om
21 Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
I ari indada: Nan mepukat karoj i kin wiawia jan ni ai tikitik kokodo.
22 Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
Iejuj lao mani mepukat, ap majani on i: Me ta kij me lua, netikila om kapwa karoj, o nene on me jamama kan, a om pai pan mi nanlan, ap kodo idauen ia do.
23 Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
A lao ronadar met, ap injenjuede kila melel, pwe a kapwapwa kaualap.
24 Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
A Iejuj lao kotin majani, me a injenjuedela, ap majani: Nan me apwal on me kapwapwa kan, en pedelon on nan wein Kot.
25 Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
Pwe me manai, kamel en tilon nan por en dikok, jan ol kapwapwa men pedelon on nan wein Kot.
26 Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
Irail me roneron indada: Ari, ij me kak on maur?
27 Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
A kotin majani: Me aramaj akan jo kak on, Kot me pan kak on.
28 Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
Petruj ap potoan on: Re kotin mani, kit me likid maliela meakaroj ap idauen la ir.
29 Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
A kotin majani on irail: Melel I indai on komail, nan jota me likidmaliela im a, de jam, de in a, de ri a ol akan, de a paud, de na jeri kan pweki wein Kot,
31 Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
A kotin ukala ekriamen ko majani on irail: Kilan, kitail kin kodalan Ierujalem, o karoj pan pwaida, me intinidier ren jaukop akan duen Nain aramaj.
32 Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
Pwe a pan panala ren men liki kan, pwe re pan kapikapiti I o ki jan wau i, o kondipi on i.
33 і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
O re pan woki i o kamela, a ni kajilu en ran a pan maureda.
34 А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
Irail ari jota man weweki mepukat, o majan pot et me rir jan irail. Re pil jaja, me a kotin majani.
35 Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;
A kadekadeo ni a koren ion Ieriko, ol majkun amen momod pon kailan al, poekipoeki.
36 чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
I lao ronadar pokon o me daudaulul, ap idok due.
37 Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
Irail ari indan i, me Iejuj men Najaret kotin daulul.
38 І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
I ari nil laudeda potoan on: Iejuj, japwilim en Dawid, kotin kupura ia!
39 А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
A me tion moa kidekidaue i, en nenenla: a i ap kalaudela a poekipoeki: Japwilim en Dawid, kotin kupura ia!
40 Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
Iejuj ap kotin udi on waja o, majani, ol o en wijike don i. A lao koren ion imp a, ap kotin kainoma re a.
41 глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.
Majani: Da me koe men, I en wiai on uk? A potoan on: Main, i men potoan narada waja.
42 А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
A Iejuj kotin majani on i: Kilan waja, om pojon me kakel uk ada!
43 І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
Ap pitipit kilanada waja, o idauenla i, o kapina Kot, o aramaj karoj, me udial met, ap kapikapina Kot.
