Від Луки 17
1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
Then He said to the disciples: “Things that cause people to fall are bound to come, but woe to him through whom they do come!
2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
It would be better for him if a millstone were hung around his neck and he were thrown into the sea, than that he should cause one of these little ones to fall.
3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.
Watch out for yourselves: if your brother sins against you, rebuke him; and if he repents, forgive him.
4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
Even if he sins against you seven times in a day, and seven times in that day returns, saying, ‘I repent,’ you must forgive him.”
5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
The apostles said to the Lord, “Increase our faith.”
6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
So the Lord said: “If you had faith like a mustard seed has, you could say to this mulberry tree, ‘Be uprooted, and be planted in the sea,’ and it would obey you.
7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
“And which of you, having a slave plowing or tending sheep, will say to him when he comes in from the field, ‘Come at once and recline to eat’?
8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
Will he not rather say to him, ‘Prepare something for me to eat, and gird yourself and serve me until I eat and drink, and afterward you will eat and drink’?
9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
Does he thank that slave because he did the things commanded? I guess not!
10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.
So likewise you, whenever you have done everything you were told to do, say, ‘We are unworthy slaves, because we have only done what we were supposed to.’”
11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,
Now as He was traveling toward Jerusalem, He went along between Samaria and Galilee.
12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
And as He entered a certain village, ten men met Him—being lepers they stood at a distance.
13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
They called out, saying, “Jesus, Master, have mercy on us!”
14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
And paying attention He said to them, “Go and show yourselves to the priests.” It happened that as they went they were cleansed!
15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
Well one of them, when he saw that he was healed, returned, glorifying God with a loud voice;
16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
then he fell on his face at His feet, thanking Him—and he was a Samaritan!
17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
So Jesus reacted by saying: “Were not all ten cleansed? So where are the nine?
18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
None were found to return and give glory to God except this foreigner!”
19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
Then He said to him, “Get up and go; your faith has made you well.”
20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
Now when He was asked by the Pharisees when the Kingdom of God would come, He answered them and said: “The Kingdom of God does not come with observation;
21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
nor will they say, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ because indeed the Kingdom of God is within you.”
22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.
Then He said to the disciples: “Days are coming when you will long to see one of the days of the Son of the Man, and you will not see it.
23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.
And they will say to you, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ Do not go along or follow.
24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
Because just like the lightning that lights the whole sky when it flashes, so also will the Son of the Man be in His day.
25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.
But first He must suffer many things and be rejected by this generation.
26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.
Also, just as it was in the days of Noah, so will it also be in the days of the Son of the Man.
27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.
They were eating, drinking, marrying and being given in marriage, until the day that Noah entered the ark, and the flood came and destroyed them all.
28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
Likewise also as it was in the days of Lot; they were eating, drinking, buying, selling, planting, building—
29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.
but on the day Lot went out from Sodom, fire and brimstone rained down from heaven and destroyed them all.
30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
Even so will it be in the day when the Son of the Man is revealed.
31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
“In that day, he who is on the housetop, and his goods in the house, let him not go down to get them; and likewise he who is in the field, let him not turn back.
32 Спогадайте Лотову жінку.
Remember Lot's wife!
33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Whoever seeks to save his life will lose it, and whoever ‘wastes’ it will preserve it.
34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
I tell you: on that night there will be two men in one bed; one will be taken and the other left.
35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
Two women will be grinding together; one will be taken and the other left.”
36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
They reacted by saying to Him, “Where, Lord?” He said to them, “Where there is a carcass, there will the vultures also be gathered.”
