Від Луки 16
1 Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
And he also said to his disciples, There was a certain rich man who had a manager, and this man was accused to him as squandering things possessed by him.
2 І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай мені перелік з твого приставництва, бо неможна вже тобі бути приставником.
And having called him, he said to him, What is this I hear about thee? Render the account of thy management, for thou can no longer manage.
3 Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере при-ставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
And the manager said within himself, What shall I do because my lord takes away the management from me? I am not able to dig. I am ashamed to beg.
4 Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставнищтва, прийняли мене в господи свої.
I know what I will do, so that when I am removed from the management they may receive me into their houses.
5 І покликавши кожного з довжників пава свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
And having summoned each one of his lord's debtors, he said to the first, How much do thou owe to my lord?
6 Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
And he said, A hundred measures of olive oil. And he said to him, Receive thy document, and having sat down, quickly write fifty.
7 Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
Next he said to another, And how much do thou owe? And he said, A hundred measures of wheat. And he says to him, Receive thy document, and write eighty.
8 І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм. (aiōn g165)
And his lord commended the unrighteous manager because he did shrewdly. Because the sons of this age are shrewder in their own generation than the sons of the light. (aiōn g165)
9 І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї. (aiōnios g166)
And I say to you, make friends for yourselves from the mammon of unrighteousness, so that, when ye cease, they may receive you into the eternal dwellings. (aiōnios g166)
10 Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
The man faithful in the least is faithful also in much, and the man unrighteous in the least is unrighteous also in much.
11 Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
If therefore ye did not become faithful in the unrighteous mammon, who will entrust to you what is true?
12 І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
And if ye did not become faithful in the alien, who will give thine to you?
13 Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
No servant can serve two masters, for either he will hate the one and love the other, or he will hold to one and despise the other. Ye cannot serve God and mammon.
14 Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
And the Pharisees, being lovers of money, heard all these things, and they sneered him.
15 І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
And he said to them, Ye are those who declare yourselves righteous in the sight of men, but God knows your hearts. Because what is lofty among men is an abomination in the sight of God.
16 Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобував його.
The law and the prophets were until John. From that time the kingdom of God is proclaimed good news, and every man in it is treated aggressively.
17 Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
But it is easier for the heaven and the earth to pass away, than for one tittle of the law to fall.
18 Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
Every man who divorces his wife and marries another, commits adultery, and every man who marries her who has been divorced from a husband commits adultery.
19 Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив дцо-дня пишно.
Now there was a certain rich man, and he was clothed in purple and fine linen, faring sumptuously daily.
20 Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
But there was a certain poor man named Lazarus, who had been placed near his gate, covered with sores,
21 і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
and longing to be fed with the crumbs that fell from the rich man's table. But even the dogs that came licked his sores.
22 Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.
And it came to pass for the poor man to die and be carried by the agents to Abraham's bosom. And the rich man also died and was buried.
23 І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
And having lifted up his eyes in Hades, being in torments, he sees Abraham from afar and Lazarus by his bosom. (Hadēs g86)
24 І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
And having cried out, he said, Father Abraham, be merciful to me, and send Lazarus, so that he may dip the tip of his finger in water, and cool my tongue, because I am in agony in this flame.
25 Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.
But Abraham said, Child, remember that thou in thy lifetime received thy good things, and likewise Lazarus evil things. But now here he is comforted and thou are in agony.
26 Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотіли перейти звідсіля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
And besides all these things, between us and you a great chasm is fixed, so that those here who want to cross over to you are not able, nor may those go across from there to us.
27 Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
And he said, I beg thee therefore, father, that thou would send him to my father's house,
28 маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
for I have five brothers, that he may testify to them, lest they also come into this place of torment.
29 Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
But Abraham says to him, They have Moses and the prophets. Let them hear them.
30 Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
And he said, No, father Abraham, but if some man would go to them from the dead they will repent.
31 Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
And he said to him, If they do not listen to Moses and the prophets, neither will they be persuaded if some man would rise from the dead.
