Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Como saben, muchos otros han tratado de escribir las cosas que se han cumplido y de las cuales somos partícipes.
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
Ellos fundamentaron sus relatos en la evidencia de los primeros testigos presenciales y ministros de la Palabra,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
y entonces yo también decidí que como he seguido estas cosas muy cuidadosamente desde el principio, sería una buena idea escribir un relato fiel de todo lo que había ocurrido.
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
He hecho esto, querido Teófilo para que puedas estar seguro de que las cosas que se te enseñaron son completamente fiables.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Durante la época cuando Herodes era rey de Judea, había un sacerdote llamado Zacarías, que venía de la división sacerdotal de Abijah. Él estaba casado con Isabel, quien era descendiente del sacerdote Aarón.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Ambos hacían lo que era recto delante de Dios, y eran cuidadosos en seguir los mandamientos del Señor y las normas.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Ellos no tenían hijos porque Isabel no podía concebir, y ya estaban envejeciendo.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Mientras Zacarías servía como sacerdote ante Dios, a nombre de su división sacerdotal,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
fue elegido por suerte conforme a la costumbre de los sacerdotes, para entrar al Templo del Señor y quemar el incienso.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
Durante el momento en que se ofrendaba el incienso, había una gran multitud orando afuera.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Entonces un ángel del Señor se le apareció a Zacarías, y se puso en pie a la derecha del altar del incienso.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Cuando Zacarías vio al ángel, se asustó.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Pero el ángel le dijo: “No tengas miedo, Zacarías. Tu oración ha sido escuchada, y tu esposa Isabel concebirá de ti un hijo, y le llamarás Juan.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Él te traerá gozo y alegría, y muchos celebrarán su nacimiento.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Él será grande a la vista del Señor. Se negará a beber vino o cualquier otra bebida alcohólica. Estará lleno del Espíritu Santo incluso antes de nacer.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
Convertirá a muchos israelitas nuevamente al Señor su Dios.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
Irá delante del Señor en el espíritu y el poder de Elías, para convertir los corazones de los padres a sus hijos nuevamente, y convertir a los rebeldes hacia un entendimiento recto, para preparar a un pueblo que esté listo para el Señor.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
“¿Cómo puedo estar seguro de esto?” le preguntó Zacarías al ángel. “Soy un hombre viejo, y mi esposa también está envejeciendo”.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
“Yo soy Gabriel”, respondió el ángel. “Yo estoy en la presencia de Dios, y fui enviado para hablarte y entregarte esta buena noticia.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Pero como no creíste lo que te dije, te quedarás mudo, sin poder hablar, hasta el momento indicado, cuando mis palabras se cumplan”.
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Afuera el pueblo estaba esperando a Zacarías, preguntándose por qué estaba demorando tanto en el Templo.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Cuando finalmente salió, no pudo hablarles. Y ellos se dieron cuenta de que había tenido una visión en el Templo, pues aunque podía hacer señas, estaba completamente mudo.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
Después que hubo terminado su turno de servicio, regresó a casa.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
Poco tiempo después, su esposa Isabel quedó embarazada. Y se quedó en casa por cinco meses.
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“El Señor ha hecho esto en mi favor”, dijo ella, “ahora que ha quitado la desgracia que tenía ante los ojos de los demás”.
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
Al sexto mes de su embarazo, Dios envió al ángel Gabriel a una joven llamada María, que vivía en la ciudad de Nazaret, en Galilea.
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
Ella estaba comprometida en matrimonio con un hombre llamado José.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
El ángel la saludó. “Eres privilegiada en gran manera”, le dijo. “El Señor está contigo”.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
María estaba muy confundida por lo que él le dijo, y se preguntaba cuál era el significado de ese saludo.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
“No te preocupes, María”, siguió diciendo el ángel, “pues Dios te ha mostrado su gracia.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Quedarás embarazada y tendras un hijo. Lo llamarás Jesús.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Él será muy grande, y será llamado el Hijo del Altísimo. El Señor le dará el trono de David su padre,
y reinará sobre la casa de Jacob para siempre. Su reino nunca tendrá fin”. (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
“¿Cómo es esto posible?” preguntó María. “Aún soy virgen”.
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
“El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y el poder del Altísimo te cubrirá. El bebé que va a nacer es santo, y será llamado el Hijo de Dios.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
E Isabel, tu pariente, aún a su avanzada edad, está embarazada también. La mujer de quien el pueblo decía que no podía tener hijos, ya tiene seis meses de embarazo.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Nada es imposible para Dios”.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
“Aquí estoy, lista para ser la sierva del Señor”, dijo María. “Que suceda conmigo tal como dijiste”. Entonces el ángel se fue.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Poco después, María se alistó y se apresuró a las montañas de Judea, a la ciudad donde
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
estaba la casa de Zacarías. Al entrar llamó a Isabel.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
Y tan pronto como Isabel escuchó la voz de María, el bebé saltó de alegría dentro de ella. Isabel estaba llena del Espíritu Santo,
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
y gritó con voz muy fuerte: “¡Cuán bendita eres entre las mujeres, y cuán bendito será el hijo que nacerá de ti!
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
¿Por qué soy tan honrada en recibir la visita de la madre de mi Señor?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Tan pronto como escuché que me llamabas, saludándome, mi bebé saltó de alegría dentro de mí.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
¡Cuán afortunada eres, porque estás segura de que el Señor hará lo que te ha prometido!”
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
María respondió: “¡Cuánto alabo al Señor!
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
Estoy tan feliz con Dios, mi Salvador,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
porque decidió que yo, su sierva, fuera digna de su consideración, a pesar de mi humilde procedencia. De ahora en adelante todas las generaciones dirán que fui bendecida.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
El Dios Altísimo ha hecho grandes cosas por mí; su nombre es santo.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
Su misericordia dura de generación en generación para aquellos que lo respetan.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
Con su poder él ha destruido en pedazos a quienes con arrogancia piensan que son muy sabios.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Él derriba a los poderosos de sus tronos, y exalta a los humildes.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Él llena a los hambrientos con cosas buenas para comer, y echa a los ricos con las manos vacías.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Él ha ayudado a su siervo Israel, acordándose de él con misericordia,
tal como se lo prometió a nuestros padres, a Abraham y sus descendientes para siempre”. (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Y María se quedó con Isabel durante tres meses y luego regresó a su casa.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Llegó el momento en que Isabel tendría su bebé, y tuvo un hijo.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Sus vecinos y parientes oyeron cómo el Señor le había mostrado gran bondad, y celebraron con ella.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
Ocho días después, vinieron para circuncidar al niño. Y planeaban llamarlo Zacarías, como su padre.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
“No”, dijo Isabel. “Será llamado Juan”.
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
“Pero no hay ninguno entre tus parientes que tenga este nombre”, le dijeron.
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
Entonces le preguntaron por señas a Zacarías, el padre del niño, cómo quería llamar a su hijo.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Entonces Zacarías buscó algo sobre lo cual escribir. Para sorpresa de todos, escribió: “Su nombre es Juan”.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
E inmediatamente pudo hablar de nuevo, y comenzó a alabar a Dios.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Todos los que vivían cerca estaba maravillados por lo que había sucedido, y se esparció la noticia por toda Judea.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Y todos los que oían la noticia se preguntaban lo que esto significaba. “¿Qué será ese niño cuando crezca?” preguntaban ellos, pues estaba claro que el niño era especial para Dios.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Zacarías, su padre, lleno del Espíritu Santo, dijo esta profecía:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“El Señor, Dios de Israel, es maravilloso, pues ha venido a su pueblo y lo ha libertado.
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
Nos ha dado un gran Salvador del linaje de su siervo David,
como lo prometió por sus santos profetas hace mucho tiempo. (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
Él prometió salvarnos de nuestros enemigos, de quienes nos odian.
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
Él fue misericordioso con nuestros padres, recordando su santo acuerdo,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
la promesa que le hizo a nuestro padre Abrahám
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
Él nos libera del temor y nos rescata de nuestros enemigos,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
para que podamos servirle haciendo lo que es bueno y recto durante toda nuestra vida.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
Aunque eres solamente un niño pequeño, serás llamado el profeta del Altísimo, porque tu irás delante del Señor para preparar su camino,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
dando conocimiento de la salvación a su pueblo mediante el perdón de sus pecados.
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
Por la bondad solícita de Dios con nosotros, el amanecer del cielo vendrá sobre nosotros
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
para resplandecer sobre aquellos que viven en la oscuridad y bajo la sombra de muerte, y para guiarnos por el sendero de la paz”.
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Juan, el niño, creció y se volvió fuerte espiritualmente. Vivió en el desierto hasta que llegó el momento de iniciar su ministerio público a Israel.
