Від Івана 4
1 Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
Or quand le Seigneur eut connu que les Pharisiens avaient ouï dire qu'il faisait et baptisait plus de disciples que Jean;
2 (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його; )
Toutefois Jésus ne baptisait point lui-même, mais c'étaient ses Disciples;
3 то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
Il laissa la Judée, et s'en alla encore en Galilée.
4 Треба ж було Йому проходити через Самарию.
Or il fallait qu'il traversât par la Samarie.
5 Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.
Il vint donc en une ville de Samarie, nommée Sichar, qui est près de la possession que Jacob donna à Joseph son fils.
6 Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.
Or il y avait là une fontaine de Jacob; et Jésus étant lassé du chemin, se tenait là assis sur la fontaine; c'était environ les six heures.
7 Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
[Et] une femme Samaritaine étant venue pour puiser de l'eau, Jésus lui dit: donne-moi à boire.
8 Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.
Car ses Disciples s'en étaient allés à la ville pour acheter des vivres.
9 Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
Mais cette femme Samaritaine lui dit: comment toi qui es Juif, me demandes-tu à boire, à moi qui suis une femme Samaritaine? car les Juifs n'ont point de communication avec les Samaritains.
10 Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
Jésus répondit, et lui dit: si tu connaissais le don de Dieu, et qui est celui qui te dit: donne-moi à boire, tu lui [en] eusses demandé toi-même, et il t'eût donné de l'eau vive.
11 Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
La femme lui dit: Seigneur, tu n'as rien pour puiser, et le puits est profond; d'où as-tu donc cette eau vive?
12 Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
Es-tu plus grand que Jacob notre père, qui nous a donné le puits, et lui-même en a bu, et ses enfants, et son bétail?
13 Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
Jésus répondit, et lui dit: quiconque boit de cette eau-ci aura encore soif;
15 Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
La femme lui dit: Seigneur, donne-moi de cette eau, afin que je n'aie plus soif, et que je ne vienne plus ici puiser [de l'eau].
16 Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.
Jésus lui dit: va, [et] appelle ton mari, et t'en viens ici.
17 Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
La femme répondit, et lui dit: je n'ai point de mari. Jésus lui dit: tu as bien dit: je n'ai point de mari.
18 пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
Car tu as eu cinq maris, et celui que tu as maintenant n'est point ton mari; en cela tu as dit la vérité.
19 Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
La femme lui dit: Seigneur, je vois que tu es un Prophète.
20 Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
Nos pères ont adoré sur cette montagne-là, et vous dites qu'à Jérusalem est le lieu où il faut adorer.
21 Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
Jésus lui dit: femme, crois-moi, l'heure vient que vous n'adorerez le Père, ni sur cette montagne, ni à Jérusalem.
22 Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасеннє від Жидів.
Vous adorez ce que vous ne connaissez point; nous adorons ce que nous connaissons; car le salut vient des Juifs.
23 Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
Mais l'heure vient, et elle est maintenant, que les vrais adorateurs adoreront le Père en esprit et en vérité; car aussi le Père en demande de tels qui l'adorent.
24 Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
Dieu est esprit; et il faut que ceux qui l'adorent, l'adorent en esprit et en vérité.
25 Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
La femme lui répondit: je sais que le Messie, c'est-à-dire le Christ, doit venir; quand donc il sera venu, il nous annoncera toutes choses.
26 Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
Jésus lui dit: c'est moi-même, qui parle avec toi.
27 І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
Sur cela ses Disciples vinrent, et ils s'étonnèrent de ce qu'il parlait avec une femme; toutefois nul ne dit: que demandes-tu? ou pourquoi parles-tu avec elle?
28 Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
La femme donc laissa sa cruche, et s'en alla à la ville, et elle dit aux habitants:
29 Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
Venez, voyez un homme qui m'a dit tout ce que j'ai fait, celui-ci n'est-il point le Christ?
30 Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
Ils sortirent donc de la ville, et vinrent vers lui.
31 Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
Cependant les Disciples le priaient, disant: Maître, mange.
32 Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
Mais il leur dit: j'ai à manger d'une viande que vous ne savez point.
33 Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?
Sur quoi les Disciples disaient entre eux: quelqu'un lui aurait-il apporté à manger?
34 Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.
Jésus leur dit: ma viande est que je fasse la volonté de celui qui m'a envoyé, et que j'accomplisse son œuvre.
35 Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
Ne dites-vous pas qu'il y a encore quatre mois, et la moisson viendra? voici, je vous dis, levez vos yeux, et regardez les campagnes, car elles sont déjà blanches pour moissonner.
36 І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне. (aiōnios g166)
Or celui qui moissonne reçoit le salaire, et assemble le fruit en vie éternelle; afin que celui qui sème et celui qui moissonne se réjouissent ensemble. (aiōnios g166)
37 Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.
Or ce que l'on dit d'ordinaire, que l'un sème, et l'autre moissonne, est vrai en ceci,
38 Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
[Que] je vous ai envoyés moissonner ce en quoi vous n'avez point travaillé; d'autres ont travaillé, et vous êtes entrés dans leur travail.
39 З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.
Or plusieurs des Samaritains de cette ville-là crurent en lui, pour la parole de la femme, qui avait rendu ce témoignage: il m'a dit tout ce que j'ai fait.
40 Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
Quand donc les Samaritains furent venus vers lui, ils le prièrent de demeurer avec eux; et il demeura là deux jours.
41 І багато більше увірувало за слово Його.
Et beaucoup plus de gens crurent pour sa parole;
42 А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.
Et ils disaient à la femme: ce n'est plus pour ta parole que nous croyons; car nous-mêmes l'avons entendu, et nous savons que celui-ci est véritablement le Christ, le Sauveur du monde.
43 Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
Or deux jours après il partit de là, et s'en alla en Galilée.
44 Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
Car Jésus avait rendu témoignage qu'un Prophète n'est point honoré en son pays.
45 Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
Quand donc il fut venu en Galilée, les Galiléens le reçurent, ayant vu toutes les choses qu'il avait faites à Jérusalem le jour de la Fête: car eux aussi étaient venus à la Fête.
46 Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
Jésus donc vint encore à Cana de Galilée, où il avait changé l'eau en vin. Or il y avait à Capernaüm un Seigneur de la cour, duquel le fils était malade;
47 Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
Qui ayant entendu que Jésus était venu de Judée en Galilée, s'en alla vers lui, et le pria de descendre pour guérir son fils: car il s'en allait mourir.
48 Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
Mais Jésus lui dit: si vous ne voyez des prodiges et des miracles, vous ne croyez point.
49 Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.
Et ce Seigneur de la cour lui dit: Seigneur, descends avant que mon fils meure.
50 Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
Jésus lui dit: va, ton fils vit. Cet homme crut à la parole que Jésus lui avait dite, et il s'en alla.
51 Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
Et comme déjà il descendait, ses serviteurs vinrent au-devant de lui, et lui apportèrent des nouvelles, disant: ton fils vit.
52 Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
Et il leur demanda à quelle heure il s'était trouvé mieux; et ils lui dirent: hier sur les sept heures la fièvre le quitta.
53 Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
Le père donc connut que c'était à cette [même] heure-là que Jésus lui avait dit: ton fils vit. Et il crut, avec toute sa maison.
54 Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.
Jésus fit encore ce second miracle, quand il fut venu de Judée en Galilée.
