Дії 3
1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
Вкупе же Петр и Иоанн восхождаста во святилище на молитву в час девятый.
2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
И некий муж, хром от чрева матере своея сый, носимь бываше, егоже полагаху по вся дни пред дверьми церковными, рекомыми Красными, просити милостыни от входящих в церковь:
3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
иже видев Петра и Иоанна хотящыя внити в церковь, прошаше милостыни.
4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
Воззрев же Петр нань со Иоанном, рече: воззри на ны.
5 Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
Он же прилежаше има, мня нечто от нею прияти.
6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
Рече же Петр: сребра и злата несть у мене, но еже имам, сие ти даю: во имя Иисуса Христа Назореа востани и ходи.
7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
И емь его за десную руку воздвиже: абие же утвердистеся его плесне и глезне,
8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
и вскочив ста и хождаше, и вниде с нима в церковь, ходя и скачя и хваля Бога.
9 І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
И видеша его вси людие ходяща и хваляща Бога,
10 А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
знаху же его, яко сей бяше, иже милостыни ради седяше при Красных дверех церковных: и исполнишася чуда и ужаса о приключившемся ему.
11 Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
Держащужеся исцелевшему хромому Петра и Иоанна, притекоша к нима вси людие в притвор, нарицаемый Соломонов, ужасни.
12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
Видев же Петр отвещаваше к людем: мужие Израилтяне, что чудитеся о сем, или на ны что взираете, яко своею ли силою или благочестием сотворихом его ходити?
13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
Бог Авраамов и Исааков и Иаковль, Бог отец наших, прослави Отрока Своего Иисуса, Егоже вы предасте, и отвергостеся Его пред лицем Пилатовым, суждьшу Оному пустити:
14 Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
вы же Святаго и Праведнаго отвергостеся, и испросисте мужа убийцу дати вам,
15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
Началника же жизни убисте: Егоже Бог воскреси от мертвых, емуже мы свидетелие есмы.
16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
И о вере имене Его, сего, егоже видите и знаете, утверди имя Его: и вера, яже Его ради, даде ему всю целость сию пред всеми вами.
17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
И ныне, братие, вем, яко по неведению сие сотвористе, якоже и князи ваши:
18 Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
Бог же, яже предвозвести усты всех пророк Своих пострадати Христу, исполни тако.
19 Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
Покайтеся убо и обратитеся, да очиститеся от грех ваших,
20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
яко да приидут времена прохладна от лица Господня, и послет пронареченнаго вам Христа Иисуса,
21 котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn g165)
Егоже подобает небеси убо прияти даже до лет устроения всех, яже глагола Бог усты всех святых Своих пророк от века. (aiōn g165)
22 Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
Моисей убо ко отцем рече: яко Пророка вам воздвигнет Господь Бог ваш от братии вашея, яко мене: Того послушайте по всему, елика аще речет к вам:
23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
будет же, всяка душа, яже аще не послушает Пророка онаго, потребится от людий.
24 І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
И вси же пророцы от Самуила и иже по сих, елицы глаголаша, такожде предвозвестиша дни сия.
25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
Вы есте сынове пророк и завета, егоже завеща Бог ко отцем вашым, глаголя ко Аврааму: и о семени твоем возблагословятся вся отечествия земная.
26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
Вам первее Бог, воздвигий Отрока Своего Иисуса, посла Его благословяща вас, во еже отвратитися вам комуждо от злоб ваших.
