Дії 3
1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
Peter and John were going up into the temple at the hour of prayer, the ninth hour.
2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
A certain man who was lame from his mother’s womb was being carried, whom they laid daily at the door of the temple which is called Beautiful, to ask gifts for the needy of those who entered into the temple.
3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
Seeing Peter and John about to go into the temple, he asked to receive gifts for the needy.
4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
Peter, fastening his eyes on him, with John, said, “Look at us.”
5 Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
He listened to them, expecting to receive something from them.
6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
But Peter said, “I have no silver or gold, but what I have, that I give you. In the name of Jesus Christ of Nazareth, get up and walk!”
7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
He took him by the right hand and raised him up. Immediately his feet and his ankle bones received strength.
8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
Leaping up, he stood and began to walk. He entered with them into the temple, walking, leaping, and praising God.
9 І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
All the people saw him walking and praising God.
10 А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
They recognised him, that it was he who used to sit begging for gifts for the needy at the Beautiful Gate of the temple. They were filled with wonder and amazement at what had happened to him.
11 Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
As the lame man who was healed held on to Peter and John, all the people ran together to them in the porch that is called Solomon’s, greatly wondering.
12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
When Peter saw it, he responded to the people, “You men of Israel, why do you marvel at this man? Why do you fasten your eyes on us, as though by our own power or godliness we had made him walk?
13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
The God of Abraham, Isaac, and Jacob, the God of our fathers, has glorified his Servant Jesus, whom you delivered up and denied in the presence of Pilate, when he had determined to release him.
14 Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
But you denied the Holy and Righteous One and asked for a murderer to be granted to you,
15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
and killed the Prince of life, whom God raised from the dead, to which we are witnesses.
16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
By faith in his name, his name has made this man strong, whom you see and know. Yes, the faith which is through him has given him this perfect soundness in the presence of you all.
17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
“Now, brothers, I know that you did this in ignorance, as did also your rulers.
18 Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
But the things which God announced by the mouth of all his prophets, that Christ should suffer, he thus fulfilled.
19 Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
“Repent therefore, and turn again, that your sins may be blotted out, so that there may come times of refreshing from the presence of the Lord,
20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
and that he may send Christ Jesus, who was ordained for you before,
21 котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn g165)
whom heaven must receive until the times of restoration of all things, which God spoke long ago by the mouth of his holy prophets. (aiōn g165)
22 Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
For Moses indeed said to the fathers, ‘The Lord God will raise up a prophet for you from amongst your brothers, like me. You shall listen to him in all things whatever he says to you.
23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
It will be that every soul that will not listen to that prophet will be utterly destroyed from amongst the people.’
24 І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
Yes, and all the prophets from Samuel and those who followed after, as many as have spoken, also told of these days.
25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, ‘All the families of the earth will be blessed through your offspring.’
26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
God, having raised up his servant Jesus, sent him to you first to bless you, in turning away every one of you from your wickedness.”
