Дії 18
1 Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
After these things Paul departed from Athens and came to Corinth.
2 І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
He found a certain Jew named Aquila, a man of Pontus by race, who had recently come from Italy with his wife Priscilla, because Claudius had commanded all the Jews to depart from Rome. He came to them,
3 А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
and because he practised the same trade, he lived with them and worked, for by trade they were tent makers.
4 І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
He reasoned in the synagogue every Sabbath and persuaded Jews and Greeks.
5 Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
When Silas and Timothy came down from Macedonia, Paul was compelled by the Spirit, testifying to the Jews that Yeshua was the Messiah.
6 Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
When they opposed him and blasphemed, he shook out his clothing and said to them, “Your blood be on your own heads! I am clean. From now on, I will go to the Gentiles!”
7 І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
He departed there and went into the house of a certain man named Justus, one who worshipped God, whose house was next door to the synagogue.
8 Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
Crispus, the ruler of the synagogue, believed in the Lord with all his house. Many of the Corinthians, when they heard, believed and were immersed.
9 Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
The Lord said to Paul in the night by a vision, “Don’t be afraid, but speak and don’t be silent;
10 бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.
for I am with you, and no one will attack you to harm you, for I have many people in this city.”
11 І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
He lived there a year and six months, teaching the word of God amongst them.
12 Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
But when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one accord rose up against Paul and brought him before the judgement seat,
13 говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
saying, “This man persuades men to worship God contrary to the law.”
14 Як же хотів Павел одкрити уста. каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова).
But when Paul was about to open his mouth, Gallio said to the Jews, “If indeed it were a matter of wrong or of wicked crime, you Jews, it would be reasonable that I should bear with you;
15 Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
but if they are questions about words and names and your own law, look to it yourselves. For I don’t want to be a judge of these matters.”
16 Та й повиганяв їх із судища.
So he drove them from the judgement seat.
17 Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
Then all the Greeks seized Sosthenes, the ruler of the synagogue, and beat him before the judgement seat. Gallio didn’t care about any of these things.
18 Павел же, пробувши там ще доволі днів, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
Paul, having stayed after this many more days, took his leave of the brothers, and sailed from there for Syria, together with Priscilla and Aquila. He shaved his head in Cenchreae, for he had a vow.
19 Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
He came to Ephesus, and he left them there; but he himself entered into the synagogue and reasoned with the Jews.
20 Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
When they asked him to stay with them a longer time, he declined;
21 а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
but taking his leave of them, he said, “I must by all means keep this coming feast in Jerusalem, but I will return again to you if God wills.” Then he set sail from Ephesus.
22 А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
When he had landed at Caesarea, he went up and greeted the assembly, and went down to Antioch.
23 І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
Having spent some time there, he departed and went through the region of Galatia and Phrygia, in order, establishing all the disciples.
24 Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
Now a certain Jew named Apollos, an Alexandrian by race, an eloquent man, came to Ephesus. He was mighty in the Scriptures.
25 Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
This man had been instructed in the way of the Lord; and being fervent in spirit, he spoke and taught accurately the things concerning Yeshua, although he knew only the immersion of Yochanan.
26 І почав одважно говорити в школі. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
He began to speak boldly in the synagogue. But when Priscilla and Aquila heard him, they took him aside, and explained to him the way of God more accurately.
27 Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
When he had determined to pass over into Achaia, the brothers encouraged him; and wrote to the disciples to receive him. When he had come, he greatly helped those who had believed through grace;
28 сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.
for he powerfully refuted the Jews, publicly showing by the Scriptures that Yeshua was the Messiah.
