Дії 1
1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
The first book I wrote, Theophilus, concerned all that Yeshua began both to do and to teach,
2 аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
until the day in which he was received up, after he had given commandment through the Holy Spirit to the emissaries whom he had chosen.
3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
To these he also showed himself alive after he suffered, by many proofs, appearing to them over a period of forty days and speaking about God’s Kingdom.
4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
Being assembled together with them, he commanded them, “Don’t depart from Jerusalem, but wait for the promise of the Father, which you heard from me.
5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
For Yochanan indeed immersed in water, but you will be immersed in the Holy Spirit not many days from now.”
6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
Therefore, when they had come together, they asked him, “Lord, are you now restoring the kingdom to Israel?”
7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
He said to them, “It isn’t for you to know times or seasons which the Father has set within his own authority.
8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
But you will receive power when the Holy Spirit has come upon you. You will be witnesses to me in Jerusalem, in all Judea and Samaria, and to the uttermost parts of the earth.”
9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
When he had said these things, as they were looking, he was taken up, and a cloud received him out of their sight.
10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
While they were looking steadfastly into the sky as he went, behold, two men stood by them in white clothing,
11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
who also said, “You men of Galilee, why do you stand looking into the sky? This Yeshua, who was received up from you into the sky, will come back in the same way as you saw him going into the sky.”
12 Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
Then they returned to Jerusalem from the mountain called Olivet, which is near Jerusalem, a Sabbath day’s journey away.
13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
When they had come in, they went up into the upper room where they were staying, that is Peter, Yochanan, Jacob, Andrew, Philip, Thomas, Bartholomew, Matthew, Jacob the son of Halfai, Simon the Zealot, and Judah the son of Jacob.
14 Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
All these with one accord continued steadfastly in prayer and supplication, along with the women and Miriam the mother of Yeshua, and with his brothers.
15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
In these days, Peter stood up in the middle of the disciples (and the number of names was about one hundred and twenty), and said,
16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
“Brothers, it was necessary that this Scripture should be fulfilled, which the Holy Spirit spoke before by the mouth of David concerning Judah, who was guide to those who took Yeshua.
17 Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
For he was counted with us, and received his portion in this ministry.
18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
Now this man obtained a field with the reward for his wickedness; and falling headlong, his body burst open and all his intestines gushed out.
19 І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
It became known to everyone who lived in Jerusalem that in their language that field was called ‘Hakel-Dema,’ that is, ‘The field of blood.’
20 Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
For it is written in the scroll of Psalms, ‘Let his habitation be made desolate. Let no one dwell in it;’ and, ‘Let another take his office.’
21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
“Of the men therefore who have accompanied us all the time that the Lord Yeshua went in and out amongst us,
22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
beginning from the immersion of Yochanan to the day that he was received up from us, of these one must become a witness with us of his resurrection.”
23 І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
They put forward two: Joseph called Barsabbas, who was also called Justus, and Matthiah.
24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
They prayed and said, “You, Lord, who know the hearts of all men, show which one of these two you have chosen
25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
to take part in this ministry and office of emissary from which Judah fell away, that he might go to his own place.”
26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
They drew lots for them, and the lot fell on Matthiah; and he was counted with the Eleven emissaries.
