2 до коринтян 8

1 Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,

Moreover, brethren, we make known to you the grace of God which hath been given in the churches of Macedonia;

2 що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувадо багацтвом щирости їх.

how that in much proof of affliction the abundance of their joy and their deep poverty abounded unto the riches of their liberality.

3 Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.

For according to their power, I bear witness, yea and beyond their power, [they gave] of their own accord,

4 З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спілність) в служенню сьвятим.

beseeching us with much entreaty in regard of this grace and the fellowship in the ministering to the saints:

5 І не, яко ж ми надіялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;

and [this], not as we had hoped, but first they gave their own selves to the Lord, and to us by the will of God.

6 тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.

Insomuch that we exhorted Titus, that as he had made a beginning before, so he would also complete in you this grace also.

7 А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.

But as ye abound in everything, [in] faith, and utterance, and knowledge, and [in] all earnestness, and [in] your love to us, [see] that ye abound in this grace also.

8 Не повеліваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щирості вашої любови.

I speak not by way of commandment, but as proving through the earnestness of others the sincerity also of your love.

9 Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

For ye know the grace of our Lord Jesus Christ, that, though he was rich, yet for your sakes he became poor, that ye through his poverty might become rich.

10 І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотіти перш почали від торішнього літа.

And herein I give [my] judgment: for this is expedient for you, who were the first to make a beginning a year ago, not only to do, but also to will.

11 Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.

But now complete the doing also; that as [there was] the readiness to will, so [there may be] the completion also out of your ability.

12 Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.

For if the readiness is there, [it is] acceptable according as [a man] hath, not according as [he] hath not.

13 (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:

For [I say] not [this], that others may be eased, [and] ye distressed:

14 в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,

but by equality; your abundance [being a supply] at this present time for their want, that their abundance also may become [a supply] for your want; that there may be equality:

15 яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.

as it is written, He that [gathered] much had nothing over; and he that [gathered] little had no lack.

16 Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.

But thanks be to God, which putteth the same earnest care for you into the heart of Titus.

17 Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнішим своєю охотою, вийшов до вас.

For indeed he accepted our exhortation; but being himself very earnest, he went forth unto you of his own accord.

18 Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всіх церквах.

And we have sent together with him the brother whose praise in the gospel [is spread] through all the churches;

19 Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,

and not only so, but who was also appointed by the churches to travel with us in [the matter of] this grace, which is ministered by us to the glory of the Lord, and [to shew] our readiness:

20 остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сім, котрим ми служимо,

Avoiding this, that any man should blame us in [the matter of] this bounty which is ministered by us:

21 промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.

for we take thought for things honourable, not only in the sight of the Lord, but also in the sight of men.

22 Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїший, у великій надїї на вас.

And we have sent with them our brother, whom we have many times proved earnest in many things, but now much more earnest, by reason of the great confidence which [he hath] in you.

23 Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.

Whether [any inquire] about Titus, [he is] my partner and [my] fellow-worker to you-ward; or our brethren, [they are] the messengers of the churches, [they are] the glory of Christ.

24 Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.

Shew ye therefore unto them in the face of the churches the proof of your love, and of our glorying on your behalf.