До римлян 8

1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,

2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.

3 Оскільки [сила] Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі

4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.

5 Ті, хто [живе] за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.

6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.

7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.

8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.

9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.

10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.

11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.

12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.

13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.

14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.

15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»

16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.

17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.

18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.

19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.

20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,

21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.

22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.

23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.

24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?

25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.

26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.

27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо [Дух] заступається за святих з волі Божої.

28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.

29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.

30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.

31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?

32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?

33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.

34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.

35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».

37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.

38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.