До римлян 2

1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.

2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.

3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?

4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?

5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.

6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:

7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне, (aiōnios g166)

8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.

9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.

10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.

11 Адже Бог неупереджений.

12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.

13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.

14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.

15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.

16 [Це виявиться] того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні [думки та вчинки] людей через Ісуса Христа.

17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;

18 якщо ти знаєш [Його] волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;

19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,

20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят, бо в Законі маєш втілення знання та істини,

21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?

22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш [їхні] храми?

23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.

24 Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».

25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.

26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?

27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний [Закон] та обрізання, порушує Закон.

28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.

29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою [Закону]. [Такій людині] хвала не від людей, а від Бога.