Псалми 94

1 О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!

Бог отмщений Господь, Бог отмщений не обинулся есть.

2 Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!

Вознесися, Судяй земли, воздаждь воздаяние гордым.

3 Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?

Доколе грешницы, Господи, доколе грешницы восхвалятся?

4 Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.

Провещают и возглаголют неправду, возглаголют вси делающии беззаконие?

5 Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.

Люди Твоя, Господи, смириша, и достояние Твое озлобиша:

6 Вдову й приходька вбивають, сироту гублять

вдовицу и сира умориша, и пришелца убиша,

7 кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».

и реша: не узрит Господь, ниже уразумеет Бог Иаковль.

8 Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?

Разумейте же, безумнии в людех, и буии некогда, умудритеся:

9 Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?

насаждей ухо, не слышит ли? Или создавый око, не сматряет ли?

10 Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?

Наказуяй языки, не обличит ли, учай человека разуму?

11 Господь знає думки людини, що вони – марнота.

Господь весть помышления человеческая, яко суть суетна.

12 Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,

Блажен человек, егоже аще накажеши, Господи, и от закона Твоего научиши его:

13 щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!

укротити его от дний лютых, дондеже изрыется грешному яма.

14 Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.

Яко не отринет Господь людий Своих, и достояния Своего не оставит:

15 Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.

дондеже правда обратится на суд, и держащиися ея вси правии сердцем.

16 Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?

Кто востанет ми на лукавнующыя? Или кто спредстанет ми на делающыя беззаконие?

17 Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.

Аще не Господь помогл бы ми, вмале вселилася бы во ад душа моя.

18 Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.

Аще глаголах: подвижеся нога моя, милость Твоя, Господи, помогаше ми:

19 Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.

по множеству болезней моих в сердцы моем, утешения Твоя возвеселиша душу мою.

20 Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?

Да не пребудет Тебе престол беззакония, созидаяй труд на повеление.

21 Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].

Уловят на душу праведничу, и кровь неповинную осудят.

22 Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.

И бысть мне Господь в прибежище, и Бог мой в помощь упования моего:

23 Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.

и воздаст им Господь беззаконие их, и по лукавствию их погубит я Господь Бог.