Псалми 9
1 Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
Au chef de musique. Sur Muth-Labben. Psaume de David. Je célébrerai l’Éternel de tout mon cœur; je raconterai toutes tes merveilles.
2 Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
Je me réjouirai et je m’égaierai en toi; je chanterai ton nom, ô Très-haut!
3 Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
Quand mes ennemis sont retournés en arrière, ils ont bronché, et ont péri devant toi.
4 Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
Car tu as maintenu mon droit et ma cause; tu t’es assis sur le trône, toi qui juges justement.
5 Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
Tu as tancé les nations, tu as fait périr le méchant; tu as effacé leur nom pour toujours et à perpétuité.
6 Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
Ô ennemi! les dévastations sont venues à leur fin pour toujours. Tu as aussi rasé des villes, leur mémoire a péri avec elles.
7 А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
Mais l’Éternel est assis pour toujours; il a préparé son trône pour le jugement,
8 Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
Et il jugera le monde avec justice, et exercera le jugement sur les peuples avec droiture.
9 І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
Et l’Éternel sera une haute retraite pour l’opprimé, une haute retraite dans les temps de détresse.
10 Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
Et ceux qui connaissent ton nom se confieront en toi; car tu n’as pas abandonné ceux qui te cherchent, ô Éternel!
11 Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
Chantez à l’Éternel qui habite en Sion, annoncez parmi les peuples ses [hauts] faits.
12 Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
Car en recherchant le sang il se souvient d’eux; il n’oublie pas le cri des affligés.
13 Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
Ô Éternel! use de grâce envers moi; regarde mon affliction [que je souffre] de la part de ceux qui me haïssent, toi qui me fais remonter des portes de la mort;
14 щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
Afin que je raconte toutes tes louanges dans les portes de la fille de Sion. Je me réjouirai en ton salut.
15 Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
Les nations se sont enfoncées dans la fosse qu’elles ont faite; au filet même qu’elles ont caché, leur pied a été pris.
16 Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
L’Éternel s’est fait connaître par le jugement qu’il a exécuté; le méchant est enlacé dans l’œuvre de ses mains. Higgaïon. (Sélah)
Les méchants seront repoussés jusque dans le shéol, toutes les nations qui oublient Dieu; (Sheol h7585)
18 Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
Car le pauvre ne sera pas oublié à jamais, l’attente des débonnaires ne périra pas pour toujours.
19 Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
Lève-toi, Éternel! que l’homme ne prévale pas. Que les nations soient jugées devant ta face.
20 Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
Éternel! remplis-les de frayeur. Que les nations sachent qu’elles ne sont que des hommes. (Sélah)
