Псалми 71

1 У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!

U tebe se, Gospode, uzdam, nemoj me ostaviti pod sramotom vjeènom.

2 У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.

Pravdom svojom izbavi me, i oprosti me, prigni k meni uho svoje i pomozi mi.

3 Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.

Budi mi grad gdje bih svagda dolazio da živim, uredi spasenje moje; jer si ti grad moj i krjepost moja.

4 Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.

Bože moj! uzmi me iz ruke bezbožnikove, iz ruke bezakonikove i nasilnikove.

5 Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.

Jer si ti nadanje moje, Gospod je Gospod pouzdanje moje od mladosti moje.

6 На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!

Tebe se držim od roðenja, od utrobe matere moje ti si braniè moj; tobom se hvalim svagda.

7 Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.

Èudo sam mnogima, a ti si utoèište moje jako.

8 Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.

Usta su moja puna hvale tvoje, slave tvoje svaki dan.

9 Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.

Nemoj me odbaciti pod starost, kad me izdaje snaga moja, nemoj me ostaviti.

10 Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,

Jer neprijatelji moji misle o meni, i koji vrebaju dušu moju dogovaraju se,

11 кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»

Govoreæi: Bog ga je ostavio, potjerajte i uhvatite ga, jer ga nema ko izbaviti.

12 Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!

Bože! Ne budi daleko od mene; Bože moj! pohitaj mi u pomoæ.

13 Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.

Nek se postide i poginu protivnici duše moje; neka popadne stid i sramota na one koji mi traže zla!

14 А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.

A ja æu se svagda uzdati, i ponavljaæu hvale tebi.

15 Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!

Usta æe moja kazivati pravdu tvoju, svaki dan dobroèinstva tvoja, jer im ne znam broja.

16 Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!

Uæi æu u sili Gospoda Gospoda, i slaviæu samo tvoju pravdu.

17 Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.

Bože! ti si me uèio od mladosti, i do danas kazujem èudesa tvoja.

18 Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.

Ni u starosti i kad osijedjeh nemoj me ostaviti, Bože, eda bih kazivao mišicu tvoju natražju, svoj omladini silu tvoju.

19 А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?

Pravda je tvoja, Bože, do najviše visine; u velikim djelima, koja si uèinio, Bože, ko je kao ti?

20 Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.

Koliko si me puta bacao u velike i ljute nevolje, pak si me opet ostavio meðu živima i iz bezdana me zemaljskih opet izvadio.

21 Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.

Mnogo si me puta podizao i ponavljao utjehe.

22 Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!

I ja te hvalim uz psaltir, tvoju vjernost, Bože moj; udaram ti u gusle, sveèe Izrailjev!

23 Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,

Raduju se usta moja kad pjevam tebi, i duša moja, koju si izbavio.

24 також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.

I jezik moj svaki dan kazuje pravdu tvoju; jer su postiðeni i posramljeni koji mi traže zla.