Псалми 69
1 Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
To the Overseer. — 'On the Lilies,' by David. Save me, O God, for come have waters unto the soul.
2 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
I have sunk in deep mire, And there is no standing, I have come into the depths of the waters, And a flood hath overflown me.
3 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
I have been wearied with my calling, Burnt hath been my throat, Consumed have been mine eyes, waiting for my God.
4 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
Those hating me without cause Have been more than the hairs of my head, Mighty have been my destroyers, My lying enemies, That which I took not away — I bring back.
5 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
O God, Thou — Thou hast known Concerning my overturn, And my desolations from Thee have not been hid.
6 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
Let not those waiting on Thee be ashamed because of me, O Lord, Jehovah of Hosts, Let not those seeking Thee Blush because of me, O God of Israel.
7 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
For because of Thee I have borne reproach, Shame hath covered my face.
8 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
A stranger I have been to my brother, And a foreigner to sons of my mother.
9 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
For zeal for Thy house hath consumed me, And the reproaches of Thy reproachers Have fallen upon me.
10 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
And I weep in the fasting of my soul, And it is for a reproach to me.
11 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
And I make my clothing sackcloth, And I am to them for a simile.
12 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
Those sitting at the gate meditate concerning me, And those drinking strong drink, Play on instruments.
13 А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
And I — my prayer [is] to Thee, O Jehovah, A time of good pleasure, O God, In the abundance of Thy kindness, Answer me in the truth of Thy salvation.
14 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
Deliver me from the mire, and let me not sink, Let me be delivered from those hating me, And from deep places of waters.
15 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
Let not a flood of waters overflow me, Nor let the deep swallow me up, Nor let the pit shut her mouth upon me.
16 Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
Answer me, O Jehovah, for good [is] Thy kindness, According to the abundance Of Thy mercies turn Thou unto me,
17 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
And hide not Thy face from Thy servant, For I am in distress — haste, answer me.
18 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
Be near unto my soul — redeem it, Because of mine enemies ransom me.
19 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
Thou — Thou hast known my reproach, And my shame, and my blushing, Before Thee [are] all mine adversaries.
20 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
Reproach hath broken my heart, and I am sick, And I look for a bemoaner, and there is none, And for comforters, and I have found none.
21 Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
And they give for my food gall, And for my thirst cause me to drink vinegar.
22 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
Their table before them is for a snare, And for a recompence — for a trap.
23 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
Darkened are their eyes from seeing, And their loins continually shake Thou.
24 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
Pour upon them Thine indignation, And the fierceness of Thine anger doth seize them.
25 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
Their tower is desolated, In their tents there is no dweller.
26 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
For they have pursued him Thou hast smitten, And recount of the pain of Thy pierced ones.
27 Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
Give punishment for their iniquity, And they enter not into Thy righteousness.
28 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
They are blotted out of the book of life, And with the righteous are not written.
29 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
And I [am] afflicted and pained, Thy salvation, O God, doth set me on high.
30 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
I praise the name of God with a song, And I magnify Him with thanksgiving,
31 Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
And it is better to Jehovah than an ox, A bullock — horned — hoofed.
32 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
The humble have seen — they rejoice, Ye who seek God — and your heart liveth.
33 Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
For Jehovah hearkeneth unto the needy, And His bound ones He hath not despised.
34 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
The heavens and earth do praise Him, Seas, and every moving thing in them.
35 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
For God doth save Zion, And doth build the cities of Judah, And they have dwelt there, and possess it.
36 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
And the seed of His servants inherit it, And those loving His name dwell in it!
